П’ять неочевидних помилок вчителів, які коштуватимуть втрати довіри та авторитету серед учнів

Перші місяці нового навчального року найскладніші не лише для школярів, а й для педагогів, – повідомляє ВСЕОСВІТА.

Саме від того, як учитель поставить себе із новими учнями упродовж перших місяців, буде залежати успішність їхньої взаємодії увесь подальший час.

Навіть досвідчені педагоги завжди нервуються напередодні уроків у нових класах. Що казати про вчителів-новачків! Адже ще не маючи достатньої педагогічної майстерності, у спілкуванні з учнями вони припускаються помилок значно частіше. Які неочевидні промахи можуть стати фатальними та коштувати вчителеві авторитету в очах учнів?

Помилка №1. У жодному разі не відступати від плану уроку

Якщо ви готові провести заняття за будь-яких умов, не відступаючи від заздалегідь підготовленого конспекту, то це не так добре, як вам здається. Планування та попередня підготовка – це необхідність, але часто сам формат та етапи уроку доводиться змінювати на ходу, відповідно до сприйняття матеріалу учнями.

Будь-який педагог з досвідом підтвердить, що за одним і тим самим планом неможливо провести два абсолютно однакових уроки. Адже освітній процес – двостороння взаємодія! Ті прийоми та підходи, які добре сприймаються учнями одних класів, доволі часто зовсім не спрацьовують в інших. До того ж засвоєння матеріалу учнями залежить не лише від рівня їхньої підготовки, а й від ступеня втомленості, емоційного стану та інших факторів.

Порада: Спостерігайте за реакцією учнів та скеровуйте формат уроку відповідно до цього. Інколи важливо дати учням можливість трошки перепочити – розповісти доречну історію чи провести руханку, в деяких випадках – провести змагання з метою перевірки рівня знань та інше.

Помилка № 2. Поводитись як «хлопець-друзяка»

Це характерна помилка, якої припускаються вчителі, що мають невелику різницю у віці зі своїми учнями.

Молоді спеціалісти нерідко намагаються звести до мінімуму дистанцію, тому при спілкуванні з учнями можуть використовувати підлітковий жаргон та обговорення тем, що жодним чином не стосуються уроку. Наприклад, розмови щодо улюбленої музики, фільмів, а інколи навіть пліткування про інших вчителів.

Порада: Молодим вчителям, як правило, легше знайти спільну мову та побудувати довірливі відносини з учнями, однак при спілкуванні дистанція «учитель – учень» все ж має зберігатися. В іншому випадку діти не зможуть сприймати вас як дорослого, що не лише може бути другом, а й має право вимагати певний рівень знань та дотримання дисципліни на уроках.

Помилка № 3. Порівнювати учнів з іншими

«Ось подивіться, яка Ганнуся сьогодні молодець! Вам би усім брати з неї приклад!», «Твій брат був відмінн иком, а ти ледь засвоюєш матеріал!» – Різновиди подібних фраз, сказаних начебто з виховною метою, нерідко можна почути від багатьох вчителів. Однак чи принесуть вони дійсно користь? Швидше провокують виникнення почуття прихованої агресії.

Порада: Оцінюючи успіхи чи поразки кожного учня, намагайтеся порівнювати школяра лише із ним самим. Наприклад, «Я розумію, що тобі це важко дається, однак ти зараз читаєш значно швидше, ніж місяць тому» та інше.

У тих випадках, коли потрібно когось посварити, намагайтесь уникати оцінювальних суджень щодо самої особистості учня, а виключно аналізувати конкретний вчинок.

Помилка №4. Систематично запізнюватись та займатися під час уроку сторонніми справами

Якщо ви дозволяєте під час навчального процесу розмовляти телефоном, скролити сторінки соціальних мереж чи переписуватись у месенджерах, не очікуйте, що діти не робитимуть того ж під час вашого пояснення нової теми чи проведення виховного заходу. Те ж саме стосується систематичних запізнень!

Порада: Уникайте подвійних стандартів на кшталт «Що можна учителю, заборонено учню»! Лише власний приклад є найбільш дієвим способом привчити учнів правильно обирати пріоритети, розподіляти час, а також поважати роботу та час інших.

Помилка №5. Боятися складних запитань та не визнавати власних помилок

На початку вчителювання молоді спеціалісти бояться виглядати в очах учнів у чомусь некомпетентними. Тому надзвичайно напружуються, коли на певне із запитань не знають відповіді. А ще гірше почуваються, якщо припустилися помилки, а учні це помітили й звернули увагу.

Як вдіяти? Учителі-новачки у подібних ситуаціях або швидко та необдумано намагаються відповісти хоч щось (часто різко й зарозумілим тоном), або ухиляються від відповіді, переводячи тему обговорення. І перший, і другий варіант підриває авторитет педагога, адже діти не люблять як зверхність, так і ігнорування.

Порада: Якщо ви чогось не знаєте чи припустилися помилки, не бійтеся зізнатися. Учні оцінять щирість. Однак пообіцяйте до наступного уроку розібратися, та обов’язково дотримайтеся слова!

Кожен може помилятися, а знає все лише мережа інтернет. Власним прикладом покажіть учням, що помилятися не соромно (якщо помилки не систематичні), а прогалини в знаннях можна легко заповнити.

Будьте відкритими та позитивними, постійно підвищуйте свій професійний рівень та вірте у власні сили!