• Українська
  • Русский

Ігор Лікарчук: кілька думок про проведення пробного ЗНО

Автор: Ігор Лікарчук, екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти, в. о. директора Навчально-методичного центру забезпечення якості освіти.

Сьогодні розпочалася реєстрація на пробне ЗНО. Як людина, котра започаткувала його проведення, очевидно маю повне право висловити кілька думок про нього.

1. Ми придумали пробне ЗНО для полегшення життя тих, хто збирався складати основне. Щоб вони могли пройти тренування для ознайомлення з процедурою, яка тоді була новою і незнайомою. Без будь-якого змістового наповнення. І тим більше без визначення результатів такого оцінювання. За роки, що пройшли, з процедурою проведення ЗНО не знайомі лише немовлята. Виникає питання: «То який сенс у проведенні пробного?» Відповідаю, що сенс один – дати можливість регіональним центрам оцінювання якості освіти заробити гроші. Інших сенсів не бачу.

2. За практикою, що давно утвердилася, укладаючи тести для пробного ЗНО, ніхто особливо не ускладнює собі життя. Переважно безсистемно добираються завдання із тестів минулих років – і уперед. Іншими словами – споживачу продають далеко не свіжий продукт. Тож особливого тренування в контексті «знаю – не знаю» там апріорі не може бути. Крім того, під час пробного ЗНО не витримується деякі внутрішні технологічні моменти, включаючи методику визначення результатів, які є важливими для забезпечення об’єктивності оцінювання. За таких умов марна справа покладати надії на те, що подібне оцінювання щось покаже об’єктивно.

3. Зважаючи на зазначене вище, вважаю, що від пробного ЗНО давно потрібно відмовитися й, відверто кажучи, не дурити людей. Але через те що ЗНО муміфіковано і не змінюється упродовж десятиріччя, то це зробити бояться. Бо тоді й мумія розпадеться, й заробітків не буде. Хоч насправді вихід є. Відмовившись від пробного ЗНО, необхідно запровадити практику складання ЗНО з кожного предмету упродовж року кілька разів. Один раз – за кошти бюджету, а кілька інших разів – за кошти абітурієнтів. Результати усіх кількох ЗНО повинні бути рівноцінними (за рахунок створення однакових умов і порівнювальних за складністю тестів). Абітурієнт повинен отримати право подавати до приймальної комісії результат того ЗНО, який він вважає найкращим із кількох… І це – не обов’язково результат того ЗНО, яке проводилося за бюджетні кошти. Така система буде набагато справедливішою і психологічно комфортнішою для абітурієнтів. Щоправда, вона буде набагато складнішою для організаторів зовнішнього оцінювання. Але хто про тих абітурієнтів думає? Важливіше – не напружувати організаторів.

Оригінал

intense_post_subtitle:
intense_post_single_template:
intense_featured_gallery:
intense_featured_image_type:
standard
intense_image_shadow:
null
intense_hover_effect_type:
null
intense_hover_effect:
0
intense_featured_audio_url:
intense_featured_video_type:
intense_featured_color:
Tagged under

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *