Хроніки карантину: що говорять учителі про онлайн-освіту

Класи онлайн та домашні відеозавдання – за місяць українська школа діджиталізувалася всіма підручними засобами. Проєкт Прошколу отримав понад сотню питань від учителів про те, як має працювати школа під час карантину. Але паніка ущухла, а вчителі змогли пристосуватися до нових непростих умов. Як же виживає українська освіта в період пандемії?

Дистанційна освіта, якої не чекали

Навіть технологічно оснащені школи не були повністю готові до того, що доведеться все навчання перевести в онлайн. По-перше, вчителям бракує досвіду та знань, як користуватися програмами чи додатками. А часу, аби все глибоко вивчити та дослідити немає. Уроки потрібно проводити просто зараз, зібрати перед екраном 25-30 дітей та втримати їх увагу. По-друге, доводиться вчитися користуватися технологіями не лише самому, а й писати інструкції для батьків та учнів.

“Скидати домашні завдання та навчальні матеріали у Viber – це не дистанційна освіта. Онлайн-уроки вимагають більшої підготовки. Ти друкуєш матеріали, шукаєш візуальні приклади, відео, складаєш тести та готуєш презентації. А після самого уроку ще консультуєш батьків та дітей, адже багато хто досі не вміє нормально користуватися пошуковими системами” – Ольга, вчителька біології в старших класах

Уроки на телефоні та по телевізору

Ми спитали вчителів, чим найчастіше вони користуються під час уроків – комп’ютерами чи телефонами. З мінімальним відривом перемогли комп’ютери – 57% педагогів проводять онлайн-уроки з їх допомогою. Інші користуються відеозаписами на телефоні, шукають різні додатки, створюють чати у Viber-і та з маленьких екранів смартфонів перевіряють домашні роботи. Проблема не лише в тому, що школярам чи викладачам бракує техніки, а в тому — що якість інтернету в деяких населених пунктах не дозволяє користуватися програмами на комп’ютері.

“У нас був лише один комп’ютер на школу, а в деяких учителів немає вдома ноутбуків, усі користуються телефонами. Тепер цей комп’ютер кочує від хати до хати, аби вчителі могли підготувати якісь уроки для дітей та викласти їх в соцмережах. Складно, але що робити, дітям необхідно вчитися” – Галина, вчителька української мови та літератури в сільській школі

Коли мова заходить про дистанційну та діджитал-освіту всі уявляють електронні щоденники, мультимедійні дошки, ноутбуки в кожному класі. Але згадайте, що більшість українських шкіл розташовані в селах. Далеко не всі вони можуть дозволити собі сучасне обладнання. Але навіть у найвіддаленіших гірських регіонах України вчителям допомагає місцеве телебачення. Канали транслюють відеоуроки і діти можуть поглинати новий матеріал з екранів телевізорів. До речі, США та Китай вже понад 50 років практикують навчання по телебаченню.