Як в минулому так і сьогодні батьки скаржаться на кiлькiсть i складнiсть домашнiх завдань у дiтей, пише газета “Експрес”.
Наприклад, мама восьмикласницi Олена Скачко просто пiдiрвала iнтернет своїм постом про те, що “не хоче вечорами робити з дитиною уроки”, що сiмейнi вечори — не для сварок, а для спiлкування, перегляду фiльму чи читання книжок. “Але нi, потрiбно робити домашнє завдання. Iнакше завтра знову в щоденнику буде запис “неготова до уроку”, а я буду страждати вiд комплексу материнської провини”, — написала Олена.
Допис мами в соцмережi вподобали десятки тисяч користувачiв! Тобто чимало батькiв погоджуються з авторкою, що домашнi завдання завдають дуже багато клопоту. Може, варто скасувати їх? Тим бiльше учнi — тiльки за.
Та хiба таке можливо? Як свiдчить свiтовий досвiд — так. Але за яких умов? Говоримо про це з Вiктором Громовим, заслуженим учителем України, вiце-президентом Асоцiацiї директорiв вiдроджених гiмназiй України, Ольгою Сухомлинською, академiком Нацiональної академiї педагогiчних наук України, доктором педагогiчних наук, та Миколою Гузиком, народним учителем України, кандидатом педагогiчних наук.
— Як визначають кiлькiсть та складнiсть завдань, якi школярi мають виконати вдома?
О. Сухомлинська:
— Є методичнi рекомендацiї, розробленi Мiнiстерством освiти. Крiм того, є рекомендацiї в самих пiдручниках. Але все-таки обсяг домашньої роботи залежить вiд учителя. Зазвичай завдань дають значно бiльше, нiж рекомендовано. Основна причина — вчитель не встигає викласти матерiал на уроцi й вiддає його на опрацювання вдома, щоб не вiдставати вiд плану.
А потiм усi дивуються, чому на семестрових контрольних результати такi поганi. Учителям варто пам’ятати, що домашнє завдання — це засвоєння матерiалу, пройденого у класi, а не вивчення з нуля.
— Скiльки часу школярi повиннi витрачати на домашнє завдання?
О. Сухомлинська:
— В Iспанiї вченi унiверситету Ов’єдо вирахували цей показник щодо старшокласникiв. За їхнiм дослiдженням — не бiльше години. Саме такий час виявився оптимальним, щоби продуктивнiсть не переходила у втому. Бо тi дiти, якi навчалися понад 100 хвилин вдома, показували у школi нижчi результати, нiж тi, хто вчився 60 — 70 хвилин.
Що ж маємо в Українi? Якщо за двi години школяр дає раду домашнiй роботi — це щастя. А у спецiалiзованих школах на виконання “домашок” з профiльного предмета подекуди учнi витрачають шiсть-сiм годин. Це, звичайно, дуже багато.
М. Гузик:
— Тому я вважаю, що в школах взагалi не має бути домашнього завдання. У навчальному закладi дiти проводять щонайменше шiсть годин, а вдома за домашньою роботою — в середньому три години. У сумi в школяра виходить дев’ятигодинний робочий день. Це ж бiльше, нiж у дорослої людини!
До речi, ще на початку 2014 року Мiнiстерство освiти i науки України в листi №1/9-72 нагадало про недопущення перевантаження учнiв початкових класiв загальноосвiтнiх навчальних закладiв та шкiл — дитячих садкiв надмiрним обсягом домашнiх завдань. МОН наголосило, що в 1-му класi домашнi завдання не задають. У 2 — 4 класах обсяг домашнiх завдань з усiх предметiв має бути такий, щоб витрати часу на їх виконання не перевищували: у 2-му класi — 45 хвилин; у 3-му класi — 1 години 10 хвилин; 4-му класi — 1 години 30 хвилин. Домашнi завдання не дають учням на вихiднi, святковi та канiкули. А контроль та вiдповiдальнiсть за перевантаження учнiв домашнiми завданнями МОН поклало на керiвникiв навчальних закладiв. Тому в деяких школах цих рекомендацiй дотримувались давно, а iншi стали це робити з вересня минулого року, тому що МОН видало вiдповiдний наказ. ї
— Чи варто батькам допомагати дiтям iз домашнiми завданнями?
О. Сухомлинська:
— У дослiдженнi, яке я наводила ранiше, фахiвцi пригадали також, що, якщо батьки дитини не втручалися в навчальний процес, вона показувала кращi результати. Якщо учень знає, що за нього роботу виконувати нiхто не буде, вiн намагається якомога швидше i краще впоратися сам.
В. Громовий:
— Та в українських школах часто задають додому завдання, якi дитина аж нiяк самотужки виконати не може. Передовсiм це стосується усiлякого рукодiлля, виконання якого батьки або беруть на себе, або навiть замовляють у фахiвцiв. Користi вiд такого домашнього завдання — нуль. Є тiльки вiд’ємний результат — дитину привчають до недоброчесностi.
Ще одна проблема — не встигає вийти пiдручник, з якого задають домашнi завдання, як уже є iнший — iз готовими правильними вiдповiдями. I навiть якщо якийсь учень хоче таки сам виконати завдання, його однокласники, якi все списали з вiдповiдей, мають високу оцiнку. Немає мотивацiї працювати самому.
А потiм ми дивуємося, чому ж такi низькi результати ЗНО? А звiдки вiзьмуться високi, якщо дiти тiльки iмiтують навчальний процес?
— Як за кордоном — там школярам дають домашнi завдання?
О. Сухомлинська:
— Наприклад, школи у Схiднiй Азiї, на Тайванi, в Японiї та Гонконгу задають найменше у свiтi важких домашнiх завдань. Утiм саме їхнi учнi очолюють свiтовий рейтинг досягнень з математики.
У Нiдерландах кожен п’ятий школяр нiколи не робив “домашки” вночi, та країна — в десятцi лiдерiв за балами з математики. Зразкова в цьому сенсi система освiти Фiнляндiї. Там кожен учень вчиться за iндивiдуальним планом, має свою кiлькiсть домашнiх завдань. Фiни нiколи не звертаються до репетиторiв, а вчителi добровiльно допомагають дiтям пiд час чи пiсля урокiв. Результат? Фiнськi учнi — найбiльшi у свiтi любителi читати, активнi в iграх, ходять на гуртки i вчаться iз задоволенням.
М. Гузик:
— Великим прикладом для нашої системи освiти можуть слугувати школи США. Там домашнi завдання учнi виконують у спецiальних комп’ютерних програмах. Тi аналiзують пiдготовку дитини у формi вiдеоiгор. А замiсть оцiнок батькам надсилають дiаграми, у якому темпi вчиться їхня дитина. Кожен учень дiстає рiзне завдання, яке вiдповiдає його рiвню знань. Загалом 45% американських учнiв витрачають на домашнє завдання не бiльше години на день. А понад три години над “домашкою” сидять тiльки 6% дiтей.
Iталiя взагалi вiдмовилася вiд домашнiх завдань, намагається позбутися цього рудименту i Францiя. Моя донька працює в Бахрейнi вчителькою англiйської мови i ще жодного разу не задала дiтям завдання додому. Але тамтешнi дiти, за її словами, мають куди кращi знання за українських.
— То що ж порадите, щоб виконання “домашки” не проходило так болiсно в українських школярiв?
В. Громовий:
— Учителi не повиннi перекладали свою роботу на дiтей i бiльшу частину матерiалу подавати пiд час уроку.
О. Сухомлинська:
— Перше правило: не вiдкладайте роботу над домашнiм завданням, вiзьмiть за правило не працювати над ним уночi. Адже для здорового розвитку 7 — 10-рiчнi школярi повиннi спати не менше десяти годин на добу, а пiдлiтки — не менше восьми. Хронiчне недосипання може обернутися, як мiнiмум, зниженням працездатностi або навiть неврозами. Про гастрит, розлади сну, а також постави в надто старанних учнiв нiчого й казати.
- dsq_needs_sync:
- 1
