• Українська
  • Русский

«Це схоже на Судний день, коли навколо – смерть». The New York Times опублікувала свідчення про хімічну атаку у Сирії

Страшні подробиці події, що поставила США і Росію на межу військового зіткнення

Упродовж двох днів та двох ночей сирійський студент факультету інформатики зі своєю сім’єю переховувався у підвалі багатоквартирного будинку. У цей час проурядові сили бомбили місто Дума.

Коли настала ніч, люди почули гудіння вертолітних пропелерів, а потім – звук падаючих предметів, що летіли з неба. Незабаром на сходах почав відчуватися дивний запах.

«Люди на вулицях почали кричати: «Хімікати! Хімікати!», – розказує телефоном із Сирії студент Мохаммед аль-Ханаш, 25 років.

 

Напад на сирійське місто Дума в суботу, під час якого, за словами свідків та медичних працівників, була використана хімічна зброя, відбувався далеко за межами зруйнованих будівель, що постраждали внаслідок війни. Ця атака посилила напругу між світовими державами та може загострити громадянську війну у Сирії.

Президент США Дональд Трамп заприсягнувся покарати за цю атаку не тільки президента Сирії Башара Асада, а й його російських та іранських союзників. Раніше російський чиновник (голова комітету держдуми РФ з оборони Володимир Шаманов, – «Главком») заявив, що будь-які американські ракети, які обстрілюватимуть Сирію, будуть збиті, а Трамп відповів у Твіттері, що Росія повинна «готуватися» до ракет, які будуть «хороші, нові та розумні».

Сирія, Росія та Іран заперечували використання хімічної зброї, звинувачуючи повстанців та рятувальників у тому, що вони вигадали цю історію, аби викликати співчуття у міжнародної спільноти, коли їхня поразка стала очевидною.

То чи справді мала місце хімічна атака? Міжнародні слідчі ще не відвідали місце останніх трагічних подій. Однак Організація із заборони хімічного озброєння (Organization of the prohibition chemical weapons, OPCW) дала відповідне розпорядження. Державний департамент повідомив, що симптоми, про які повідомлялося, були «наслідком дії агентів з асфіксуючою та нервово-паралітичною дією».

Відповідей на усі запитання, що виникають навколо цієї атаки, поки що немає. Редакція The New York Times вивчила понад 20 відеороликів, прослухала низку аудіозаписів, зроблених громадянами, а також інтерв’ю з дюжиною жителів, медиків та рятувальників, які свідчать про те, що під час військової атаки на мешканців міста Дума проурядові сили скинули бомби із речовинами, хімічний склад яких призвів до того, що 43 людини загинули від удушення і ще багато мирних громадян боролися за життя.

 «Це схоже на Судний день, коли навколо тебе – смерть», – розказав студент Ханш. «Такого ви б ніколи не хотіли побачити: старі чоловіки, жінки та діти кричали і страждали».

Незалежно від типу використаної зброї, атака спрацювала. За кілька годин, коли рятувальники складали тіла на вулицях, повстанці погодились здати містечко і виїхати з сім’ями в інше місце перебування опозиціонерів.

Дума, маленьке містечко на північному заході від Дамаску, підконтрольне опозиції з перших років повстання, воно було останнім повстанським містом у районі, відомому як Східна Гута.

У минулу п’ятницю переговори з повстанцями знову зайшли у глухий кут, і сирійський уряд розпочав нову атаку на місто сильними обстрілами, а реактивні літаки та вертольоти бомбили його, свідчать місцеві мешканці.

Покрівлі падали, стіни руйнувалися, люди ховалися на перших поверхах своїх будинків або в підвалах. Щоб не виходити назовні, вони готували їжу та випікали хліб під землею, а зі схованок виходили по воду лише під час коротких пауз між обстрілами, розказав 19-річний Махмуд Байдані, який майже безвилазно провів останні кілька місяців у двокімнатному підвалі, де у тісноті тулилися ще 10 людей.

«Ви просто сидите і думаєте про удари», – сказав він. «Вони близько чи далеко? Це була бомба чи ракета?».

Після атаки в суботу вдень 15 людей почали задихатися, зазначив Махмуд Адам з Сирійської цивільної оборони – групи добровольців, також відомої як «білі каски». Свідки кажуть, що відчували запах хлору, який неодноразово використовувався як зброя в цій війні.

Пізніше того вечора пан Ганаш (місцевий мешканець, – «Главком») почув вертольоти і свист, що, за його словами, було викликано барельними бомбами (Барельні бомби – це металеві бочки, часто – з-під нафти, які наповнюються вибухівкою і вражаючими елементами. Скидаються з вертольотів, мають величезну потужність, – «Главком»), що містили хімічні речовини.

«Після того, як капсули впали, ми усі відчули запах», – згадує він, і називає його «солодким».

Люди, які ховалися в сусідньому підвалі, почали кричати, а рятувальники пізніше винесли шістьох людей, – сказав він. Він не знав, що з ними сталося.

Одна ємність впала на ліжко на верхньому поверсі пошкодженої будівлі і не вибухнула, це видно на відео, зробленому активістом, який її знайшов. На даху багатолюдного чотириповерхового житлового будинку поблизу центру міста було знайдено ще одну каністру, згідно з відеозаписами активіста, який відвідав будівлю наступного дня після атаки.

Рятувальники разом з активістом, який давав свідчення на умовах анонімності через побоювання репресій з боку уряду, знайшли поверхом нижче десятки чоловіків, жінок та дітей, що лежали у дивних позах. У надзвичайно страшних відеороликах, розміщених у соціальних мережах, у загиблих не було видимих травм, однак на тілах деяких помітна біла піна, що виходила з їхніх ротів і носів. У деяких, схоже, були випалені рогівки очей.

Активіст розказав, що, коли запах почав відчуватися у підвалі, деякі люди намагалися піднятися наверх, щоб отримати ковток свіжого повітря, не усвідомлюючи, що наближаються до джерела отрути.

Багато мешканців згадували, що чули звуки вертольотів під час атаки. Громадські спостерігачі, яка відстежують сирійські літаки, повідомили, що помітили два вертольоти Мі-8 сирійського уряду, які у момент атаки прямували з повітряної бази Думайре у напрямку Думи.

Після атаки багато постраждалих прибули до місцевої клініки, розказав студент-медик, який там працював. Він теж говорить на умовах анонімності через побоювання репресій з боку сирійського уряду.

Виснажені медики обливали пацієнтів водою і намагалися рятувати їх респіраторами та ліками, які мали у дуже незначній кількості, згадує він. Один з пацієнтів, помираючи, страждав від м’язових спазмів, намагався хапати повітря ротом, кашляв кров’ю.  «Більшість людей із важкими випадками отруєння померли в лікарні», – додав він.

Сирійська цивільна оборона назвали імена 35 людей, які, за її даними, померли під час нападу, і заявили, що ще 8 осіб поки не ідентифіковано.

Наступного ранку було тихо. Коли жителі вийшли зі своїх будинків та схованок, вони дізналися, що повстанці здалися. Уряд вперше за понад п’ять років повернув контроль над Думою, а повстанці і десятки тисяч жителів будуть направлені до району у північній частині Сирії, який досі утримують повстанці.

«Вони ніколи нічого не оголошували, але було зрозуміло, що укладено угоду, бо обстріл припинився, ми вийшли і побачили, що місто знищене», – розповів пан Бвейдан.

У неділю рятувальники вилучили тіла з будівель, де загинули десятки людей, і виклали їх на вулиці – це видно на відео. Після того, як тіла облили водою, їх склали у вантажівку, потім поховали. Було незрозуміло, що сталося з рештою тіл, але жителі сказали, що сім’ї загиблих або поховали їх, або просто залишили.

Відео, надане Сирійською цивільною оборонною, показує рятувальника, який перевозить дитину після підозри на хімічну атаку в Думі на минулих вихідних

У понеділок російські офіцери прибули до Думи і відвідали будинок, звідки рятувальники витягнули тіла – про це свідчить відповідний відеозапис, який є у розпорядженні The New York Times.

У своєму виступі Міністерство оборони Росії заявило, що візит «спростував всі повідомлення про використання хімічної зброї в місті». У відомстві назвали звинувачення і фотографії та відеоролики, розміщені в інтернеті, «фальшивками» та спробами зривати договір, який закінчував битву. (Крім того, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив про наявність у Москви «неспростовних даних» того, що хімічна атака в сирійській Думі була постановкою за участю іноземних спецслужб, – «Главком»).

Жителів Думи менше турбувала відповідь Трампа, ніж головне питання: чи залишатися в Думі і жити під керівництвом влади, яка їх бомбила, чи переїхати до частини Сирії, в якій вони ніколи раніше не були.

Мало хто очікує, що американське втручання змінить їхнє життя.

Пан Бвейдані планував залишити Думу, бо боявся, що уряд його або заарештує, або мобілізує до своєї армії.

«Ми тут як цивільні особи, втратили віру у те, що кажуть, – сказав він, – Я бачу багато розмов, але я не бачу жодних дій».

Джерело The New York Times

dsq_needs_sync:
1
Tagged under

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *