Фото: EPA/SERGEY
В Україні залізниця забезпечує 82% вантажних і майже 50% пасажирських перевезень. Водночас значна частина української залізничної інфраструктури не оновлювалася десятиліттями і нині потребує багатомільярдних інвестицій.
За словами в.о. голови правління Укрзалізниці Євгена Кравцова, Укрзалізниця запланувала вкласти в залізничну інфраструктуру 26 мільярдів гривень. Як саме національний залізничний перевізник планує оновлювати застарілу інфраструктуру та рухомий склад — в матеріалі Громадського.
Цьогоріч Укрзалізниця обіцяє придбати 7 тисяч вантажних і 60 пасажирських вагонів та 2 тягових вагони (секції) приміських електропоїздів. До того ж, 226 пасажирських вагонів і 100 секцій приміських електропоїздів планують модернізувати.
Утім, оновленням рухомого складу справа не обмежиться. У відомстві обіцяють, що завдяки проектам з модернізації інфраструктури, пасажирські та вантажні потяги рухатимуться швидше, а перевозитимуть більше. Заразом собівартість перевезень зменшиться, а вартість пасажирських квитків — зросте.
Бескидський тунель
Наймасштабнішим проектом цього року стало завершення будівництва нового Бескидського тунелю. Старий залізничний тунель на Бескидському перевалі, збудований ще за Австро-Угорської імперії понад 130 років тому, перебував в аварійному стані. Хоча він і забезпечував транзит 60% вантажів на захід, але вважався завузьким місцем міжнародного транспортного коридору, що прямує з України до Італії через Словаччину, Угорщину та Словенію. У разі його аварійного закриття втрати України могли б сягнути від 1,5 до 2 мільярдів гривень.
Рух потягів оновленим тунельним переходом відкрили 24 травня. «Бескидський тунель — найбільший інфраструктурний проект, реалізований в Україні протягом останніх десятиліть», — заявив під час відкриття президент України Петро Порошенко.
На відміну від попередника, новий Бескидський тунель — двоколійний. Будівництво тривало 4 роки обійшлося в понад 100 мільйонів євро або майже 3 мільярди гривень — рекордна для країни сума. Майже всі кошти Україна залучила завдяки кредитам Європейського банку реконструкції і розвитку та Європейського інвестиційного банку.
Відтепер потяги, що долають тунель крізь українські Карпати, можуть збільшити швидкість з 20 — 40 до 60 — 70 кілометрів на годину.
«Пропускна здатність збільшилася вдвічі. Раніше тунелем йшло 47 пар потягів на добу. І то в ліпшому випадку. Тепер їх буде 100», — розповів Громадському міністр інфраструктури Володимир Омелян.
Але обсягів експорту, які дозволили б завантажити тунель на повну потужність, наразі немає. Тому поки щоденно тунелем проїжджатимуть 50 пар потягів. Тим часом в Укрзалізниці розраховують, що разом зі зростанням експорту до ЄС, потягів ставатиме більше щороку на 5-10 пар.
Аероекспрес
До 1 грудня цього року Укрзалізниця обіцяє відкрити швидкісний залізничний рух з Києва до міжнародного аеропорту Бориспіль. Його вартість — 583,3 мільйони гривень. Проект передбачає укладення майже 4 кілометрів нових колій, спорудження шляхопроводу над трасою Київ-Харків та будівництво нової залізничної станції в найбільшому аеропорті країни.
«Сама станція примикатиме безпосередньо до терміналу D. Ми матимемо 2 нових входи в термінал. Таким чином розвантажаться вузькі місця на вході і виході пасажирів. Пасажир приїде і пройде кілька метрів для того, щоб потрапити в термінал», — розповів під час прес-туру Держсекретар Міністерства інфраструктури Андрій Галущак.
Від залізничного вокзалу до аеропорту Бориспіль пасажири зможуть дістатися за 35-40 хвилин. Квиток коштуватиме не більше 80 гривень.
«Уранці та ввечері потяги курсуватимуть з інтервалом близько 30 хвилин. У менш завантажений час рідше — щогодини. Від початку 2019 року ми будемо готові перевозити до 3-х мільйонів пасажирів на рік», — обіцяє в.о. голови правління ПАТ Укрзалізниця Євген Кравцов.
Тим часом деякі експерти в доцільності проекту Аероекспресу сумніваються. «Обраний варіант будівництва залізниці до аеропорту Бориспіль буде незручним для 80% мешканців Києва. Проект суттєво зменшить пропускну здатність залізниці Київ — Полтава. Відповідно, навіть швидкісні потяги втрачатимуть до 5 хвилин через цей новий поворот у напрямку аеропорту Бориспіль. До того ж, Укрзалізниця муситиме скоротити частину приміських потягів у напрямку Яготина», — каже колишній заступник міністра інфраструктури Олександр Кава.
Швидкісне сполучення
Відкриття нових маршрутів швидкісних поїздів Інтерсіті+ в Укрзалізниці наразі не планують. У найближчих планах — прискорення швидкісного сполучення на існуючих напрямках. Передусім це стосується сполучення між Києвом та Одесою, на сьогодні це найдовший маршрут Інтерсіті+.
«Майже 7 годин — це не швидкісне сполучення, — заявив в Одесі Євген Кравцов. — Наше завдання в найближчі декілька років — зменшити цей час до 5 годин».
Будівництво окремої швидкісної лінії Київ — Одеса могло б коштувати близько 5 мільярдів доларів. Натомість у Міністерстві інфраструктури пропонують виділити 180 мільйонів гривень ($4,7 млрд) на модернізацію існуючих колій, щоб потяги Інтерсіті змогли розвивати швидкість 140 — 160 кілометрів на годину.
Інше бачення в керівництва Укрзалізниці. Там кажуть, що сполучення Києва з Одесою можна прискорити за рахунок заміни потягів. Поїзди Talgo здатні рухатися на 20-25% швидше на залізничних коліях і в їхньому нинішньому стані, та проходити повороти без зниження швидкості. Утім, купівля потягів і вагонів Talgo може обійтися державі у 250-400 мільйонів гривень.
Електрифікація = економія
У найближчих планах Укрзалізниці — електрифікація напрямків, на яких зосереджено найбільше вантажних потоків.
«Електрифікація дозволяє суттєво скоротити витрати на перевезення вантажів і пасажирів. Вартість перевезення вантажу на електричній тязі втричі менша, ніж дизельними тепловозами. Оскільки електровози зазвичай на 50-80% потужніші за тепловози, електрифікація дозволяє збільшити вагу потягів та їхніх вантажів», — розповідає Громадському Олександр Кава.
До кінця літа Укрзалізниця збирається завершити електрифікацію ділянки «Потоки – Золотнишине» на Полтавщині. Протягом найближчих двох років — електрифікувати ділянки «Ковель — Ізов — Держкордон» на Волині та «Долинська — Миколаїв» у Миколаївській області. За словами Володимира Омеляна, електрифікувати гілки планують до Херсона в південному напрямку, і до кордону з Білоруссю — в північному.
Електрифікація залізниці поблизу Миколаєва сприятиме українському експорту зернових, у Волинській області — стимулюватиме товарообмін із Польщею, на Полтавщині — здешевить перевезення залізорудної продукції з Полтавського ГЗК. Очікується, що інвестиції в окупляться протягом 3-5 років і надалі дозволять значно економити.
Пасажирські квитки
Утім, спроможність Укрзалізниці інвестувати в залізничну інфраструктуру десятиліттями обмежують мільярдні збитки від пасажирських перевезень. Завдяки низьким тарифам, доходи від пасажирських квитків покривають лише близько 35% вартості перевезень.
«Залізниця щороку зазнає близько 10 — 11 мільярдів збитків за пасажирськими перевезеннями», — каже Громадському Директор Центру транспортних стратегій Сергій Вовк.
Ще гірші показники окупності приміських поїздів, за словами Олександра Кави, у приміському сполученні тариф покриває від 8 до 15%, залежно від регіону. Ситуацію ускладнює те, що місцева влада майже не компенсує витрати УЗ на перевезення пільговіків.
Збитки від пасажирських перевезень Укрзалізниця компенсує за рахунок прибутків від вантажних та поступового збільшення вартості залізничних квитків.
Олександр Кава в коментарі Громадському стверджує, що для того, щоб вивести тарифи на рівень собівартості пасажирських перевезень, вартість квитків на потяги далекого слідування слід збільшити втричі, а для приміського сполучення — у 8 — 10 разів.
«Наші тарифи приблизно в 4 рази менші, ніж у Польщі, порівняно з Росією — приблизно в 3 рази, з Білоруссю — менші десь у двічі», — каже експерт.
Однак різкого стрибка цін на квитки наразі не очікується. Керівництво Укрзалізниці анонсувало, що до кінця 2018 року їхня вартість зросте на 12%. Окремо планують збільшити вартість квитків у вагонах купе та СВ.
- dsq_needs_sync:
- 1
