• Українська
  • Русский

В Україні тести на Covid-19 можуть показувати брехливі результати

Тест на коронавірус показує “позитивний” результат, коли виявляє певну кількість “копій вірусу”. І якщо хороший і дорогий німецький реагент покаже “позитивний” результат за наявності 250 копій, то дешевий китайський аналог помітить вірус тільки за наявності 450 копій. Що це означає? Якщо лабораторія економить, ви можете бути зараженим, здати тест, який покаже, що ви здорові.

Про це йдеться в матеріалі OBOZREVATEL. Але навіть якщо тест коштує 3 тисячі, це не означає, що лабораторія використовує той самий якісний набір, а не купує в Китаї або “підтримує українського виробника”. Ціна зовсім може змінюватися без будь-яких підстав.

У Києві, як підрахували в Антимонопольному комітеті, у державних лабораторіях ціна доходить до 1800 грн (у середньому 900 грн), а в приватних клініках – до 3400 грн. У середньому рентабельність – 70%, але закон це, як кажуть в АМКУ, не порушує – змови немає, а через великий попит бізнес має і можливості, і права встановлювати ту ціну, на яку погодяться українці.

Скільки коштує тест у великих лабораторіях Києва:

  • “Ніколаб” 740 грн
  • “Євролаб” 1450 грн
  • “Омега Київ” 1200 грн
  • “Діла” 1480-1800 грн (залежно від термінів виконання)
  • “УЛД Центр” 1555 грн
  • “МедіАн” 1600 грн
  • CSD Lab 1500 грн
  • “Сінево” 990 грн

З усіх перелічених лабораторій OBOZREVATEL вдалося офіційно отримати коментар тільки від “Сінево”. Там розповіли, що свідомо відмовилися від українських або китайських реагентів.

“Вартість реагентики, яку ми використовуємо, для одного ПЛР-тесту становить близько 500 гривень. Ще 200-250 гривень становлять змінні витрати на персонал, амортизацію обладнання, оренду приміщень, утримання лабораторії та інше. Що стосується заробітку, то ми вибрали для себе стратегію збалансованої і соціально-орієнтованої ціни, тому наша маржа на ковідних тестах – мінімальна”, – каже Микола Скавронський, комерційний директор “Сінево”. За його оцінками, усе, що вище за 1000 грн, – завищена ціна.

Потрібно враховувати витрати на утримання обладнання, на одноразовий пластик, амортизацію самплерів, реагенти, стерилізацію приміщень, а ще – утримання приміщень і зарплати, розповідає OBOZREVATEL старший наукова співробітниця Інституту молекулярної біології НАН України Оксана Півень.

intense_featured_gallery:
intense_featured_image_type:
standard
intense_image_shadow:
null
intense_hover_effect_type:
null
intense_hover_effect:
0
intense_featured_audio_url:
intense_featured_video_type:
intense_featured_color:
intense_post_subtitle:
intense_post_single_template:
Tagged under

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *