«Над розшифровкою таємниці музики працюють вчені світу. Висновки дуже різні, проте вплив на мозок та нервову систему є очевидним. Музика навіює фантазії, мрії, галюцинації… Музика – це сильний наркотик, здатний викликати галюцинації та формувати поведінку людини», – аналізує науковець Вероніка Чекалюк.
«Страждання і любов, мир і війна, все це – музика життя. Дію звуків вивчають сотні років, це явище дехто досі може вважати вигадкою наукової фантастики, бо звуки мають неймовірний вплив на живих істот. Музика може бути бути моторошною, чи релаксуючою, збуджуючою й романтично-меланхолійною, захопливою мрією чи привидом минулого. Завдяки слуховим рецепторам людина поглинає тисячі звуків щодня – які або руйнують, або надихають на звершення. Музика алгоритмічно впливає на наш світ, здатність змінювати навколишній світ звуками з кожним днем стає все реальнішою. Гаджети й електронні інновації спростили отримання якісної музики. Людина в он-лайні завжди може насолодитися повноцінним звучанням кращих творів, у найкращому виконанні, віртуально побувати на кращих концертах світу», – пише державний іміджмейкер Вероніка Чекалюк у тижневику «Дзеркало тижня».
Простежимо 150-літню історію першого на теренах України музичного закладу – київського музичного училища – нині Київська муніципальна академія ім. Р. М. Глієра, спробуємо дізнатись секрет його успішності. Про нього складають легенди, важко знайти молоду людину, закохану у музику, яка б не хотіла тут навчатися. Навчальний заклад завжди був особливим місцем натхнення, стартовою платформою для музикантів.
Відкриття 18 січня 1868 року у Києві музичного училища ознаменувало початок процесу формування вітчизняної музичної освіти. Завдяки подвижницькій діяльності своїх засновників й перших викладачів училище за короткий час стало центром музичного життя Києва, згодом усієї України. Наприкінці ХІХ століття подібні навчальні заклади відкрилися у Харкові, Одесі, Полтаві, Миколаєві, а на початку ХХ століття на базі Київського, Одеського та Харківського училищ були створені вищі навчальні заклади – консерваторії.
До роботи в училищі залучалися талановиті музиканти – фундатори професійного музичного мистецтва України: Р. Пфеніг – композитор, хоровий диригент, перший директор училища; М. Лисенко – засновник української композиторської школи.
Першими викладачами, засновниками виконавських шкіл були уславлені в Україні та поза її межами педагоги. Гордість і слава – випускники, чиї внески в скарбницю світового музичного мистецтва визнані історією. Це піаністи Володимир Горовиць, Олександр Браїловський, Костянтин Михайлов, Леонід Ніколаєв; композитори Левко Ревуцький, Григорій Майборода, Платон Майборода, Віталій Філіпенко; теоретик Болеслав Яворський (вчитель композиторів: Миколи Леонтовича, Петра Козицького, Михайла Вериківського, Григорія Верьовки).
Історія Київського музичного училища (нині Муніципальної академії музики ім. Р. М.Глієра) – це історія розвитку і становлення вітчизняної музичної освіти, виконавства і педагогіки. У журналі «Киевская старина» читаємо, що музичну школу заснували при Київському магістраті для постійного поповнення складу його оркестру, школа проіснувала до 1852 року. Музичне життя України помітно пожвавилось у другій половині XIX ст., коли в 1867 р. відкрили оперний театр.
Для високого виконавського рівня концертних виступів та оперних вистав були необхідні добре підготовлені спеціалісти-професіонали, так за справу взялась дирекція Київського відділення музичного товариства. Завдяки її зусиллям 18 січня 1868 р. у Києві засновано перший в Україні та Росії спеціальний музичний навчальний заклад середнього профілю – музичне училище. Училище мало тоді п’ять класів – гри на фортепіано, скрипці, віолончелі, співу і теорії музики. З самого початку в училищі працювали відомі музиканти і педагоги – випускники Петербурзької, Лейпцизької, Паризької, Берлінської, Празької, Варшавської консерваторій. З часом педагогічний склад училища починає поповнюватися за рахунок найбільш обдарованих випускників.
У 1956 році Київському музичному училищу було присвоєно ім`я Рейнгольда Глієра. Композитор народився у Києві, жив на Бесарабці, на вулиці Басейній, при хрещенні отримав ім’я Ернест. Майбутнього генія з перших років життя неймовірним магнетизмом вабила музика, цю пристрасть Гольдика поділяла й підтримувала сестричка Цецилш (Цеся), вона надихала, тішила малого грою на фортепіано, навчала музиці, а хлопчик завзято мріяв про кар’єру скрипаля. «Щоб стати гарним, потрібно намагатися стати ідеально гарним», — збереглися записи Глієра у зрілості.
З 14 років композитор писав невеликі п’єси для фортепіано, віолончелі, скрипки. Під час навчання Рейнгольд створив із однокласниками-композиторами струнний квартет. Якось Глієр побував на концерті П.І.Чайковського, спянілий від емоцій, він неймовірної музики, юнак твердо вирішує стати композитором. Бібліографи зберегли записи Глієра: «Якщо хочеш глибокі почуття передати в мистецтві, потрібно мати сильний розум. Чим сильніший розум, тим яскравіше можна передати те, що робиться в душі».
Ректор – професор, народний артист України Олександр Злотник зазначає: «Культурно-освітня й творча діяльність викладачів та студентів інституту є невід`ємною складовою процесу збереження та розвитку вітчизняних культурних традицій як основи інтеграції країни у світовий мистецький простір. Ми, глієрівці, вважаємо своєю почесною місією відтворення, оновлення, розвиток вітчизняних мистецьких традицій, пошук нових підходів до їх осмислення й сприйняття. Міжнародна діяльність інституту протягом останніх десятиріч суттєво активізувалася й нині здійснюється у різноманітних формах, що сприяють пошуку нових шляхів співробітництва у практичній сфері, обміну досвідом і творчими ідеями між українськими та зарубіжними музикантами, навчальними закладами, дипломатичними представництвами, громадськими фондами та організаціями».
За посиланням, будь ласка, Щоденник святкування 150річчя
Глієрівці пишуть історію…. На імідж України «працюють» творчі колективи інституту, чиї досягнення відомі не тільки в Україні, а й далеко за її межами.
Детальніше dt.ua
фото: Тарас ПОДОЛЯН
- dsq_needs_sync:
- 1
