Радянська влада всіляко намагалась підтримувати царський міф про те, що ми з росіянами “один народ”. Аби надати більшої правдоподібності цьому твердженню, у 1930-х роках активно редагували наші словники й вилучали українські слова, які дуже відрізнялись від російських і показували самобутність нашої мови.
Про це розповів філолог Андрій Шимановський на своїй сторінці в Instagram.
Історичний контекст
Визвольні змагання українців 1917-1921 років показали: царизму не вдалося знищити український народ, перетворити його в частину росіян. Ми здатні боротися за свої національні права, мову й культуру.
У 1917 році на наших землях, які входили до складу російської держави, українською мовою вийшло 747 видань, натомість російською – 452. Наступного року українських видань вийшло ще більше.
Однак визвольні змагання 1917-1921 років закінчилися поразкою. Українські землі опинилися в складі різних держав. На більшості з них встановилася радянська влада, яка продовжила стару царську політику русифікації.
У 1922 році в радянській Україні українською мовою було надруковано лише 186 видань, у той час російською – 491.
А в Кодексі законів про народну освіту УСРР 1922 року зазначалося, що українська – це “мова більшості населення України, особливо на селі”, а російська – це “мова більшості населення в містах і загальносоюзна мова”. Утверджувався пріоритет російської мови й культури перед українською.
Українізація обернулася в латентну русифікацію, автентичні українські слова, назбирані Грінченком, все далі відходили на периферію, деінде траплялися в селах, а тоді поступово зникали з ужитку.
Які слова вилучили зі словників
Радянська влада активно редагувала українські словники, вилучала слова, які є унікальними та замінювала їх на нові – максимально наближені до російської, аби ніхто не запідозрив, що ми не “браття”.
Які слова вилучили:
- кип’яч став кип’ятком на кшталт російського слова
- сновида перетворився на лунатика
- виляск став хлопком
- чепурун став стилягою
- навантага перетворилась на нагрузка
- дармовис став брелком
- руйновище перетворилося на розвалюху
- дрібняки стали дрібними грошима
- ляпавиця, сльота, хляпавка замінили на слякоть
- безрух став застоєм
- закутень став глухим місцем
“Через радянську редактуру ці слова вийшли з ужитку. Тому даймо їм другий шанс”, – закликає філолог.
- intense_featured_gallery:
- intense_featured_image_type:
- standard
- intense_image_shadow:
- null
- intense_hover_effect_type:
- null
- intense_hover_effect:
- 0
- intense_featured_audio_url:
- intense_featured_video_type:
- intense_featured_color:
- intense_post_subtitle:
- intense_post_single_template: