Власна імідж-лабораторія науковця-практика Вероніки Чекалюк орієнтована на вивчення потреб усіх громадян, у тому числі прошарку аудиторії, що мають вади зору чи інші фізичні обмеження. «Ці люди також є частиною суспільства, і їх роль у формуванні іміджу держави не потрібно нівелювати, їхня думка є важливою, особливо це позначається під час політичних виборів. Приємно, що Twitter оголосив про запуск нової функції, орієнтованої на незрячих людей. Користувачі сервісу можуть оперативно отримувати опис зображень, що буде он-лайн доступний разом з ілюстрацією як «альтернативний текст». Люди з фізичними обмеженнями з більшим інтересом реагують на матеріал із ілюстрацією, більш уважно відстежують матеріали у ЗМІ і здатні до глибшого аналізу, оскільки за браком часу працюючі здебільшого лише бігло ознайомляться з меседжем. Сприйняття події, ситуації більш дієве у поєднанні фото й тексту. Особливість людського сприйняття в тому, що підсвідомо візуальна інформація сприймається більш дієво, ніж текстова», – ділиться думками Вероніка Чекалюк.
Певний образ (країни, лідера) створюється за допомогою зображення і текстів оприлюднених у ЗМІ. У структурі іміджетворення науковець пропонує два аспекти: візуальний і вербальний. Так у 2016-2017 рр. Вероніка Чекалюк з колегами провела експеримент серед тисячі осіб (кожного з ініціаторів) – «друзів» у Facebook. Всього задіяно було 5 тисяч акаунтів. Ідея полягала в тому, що б протягом місяця давати по одному посту в день, іноді ці пости з різною періодичністю п’ять разів дублювалися за змістом. Тема: здоровий спосіб життя, захист довкілля. Тексти були ідентичні, проте проілюстровані набирали більше «лайків». Ілюстрований текст мав на 60 % «вподобувачів» більше і навіть супроводжувався схвальними й зацікавленими коментарями, – розповідає науковець. До речі, лише 1% помітив, що протягом місяця з’являвся незмінний текст повідомлення – проілюстрований по-різному або взагалі без фото. Експеримент показує, що люди сприймають інформаційне повідомлення наступним чином: спершу привертає увагу ілюстрація, потім увага зосереджується на заголовку (перших рядках) й лише потім читають або ігнорують сам текст. Отож, із тисячі «друзів» – 100% аудиторії:
«вподобувачі» посту з ілюстрацією – 60%,
лише переглядають заголовки – 40%,
читали основний текст – 30%,
прокоментували пост – 8%,
зробили репост – 3%.
«Успішним можемо вважати пост у соціальних медіа, якщо він має яскравий емоційно-забарвлений перший рядок, що викликає інтерес до тексту, лаконічний пост і яскраву ілюстрацію. Якщо хоча б одне з перерахованих вище дій не виконується, то ефективність такого посту значно знижується. Ключовим компонентом посту є зображення (фото, графік, ілюстрація, малюнок) – ілюстративний елемент, який підтверджує достовірність інформації. Якісна, чітка відповідно до змісту смислова ілюстрація робить текст емоційно насиченим й рейтинговим. Зображення – важливий компонент інформаційного повідомлення. У результаті експериментів стало очевидним, що вербальний та візуальний компоненти посту у соціальних медіа взаємодіють у комплексі і є ефективними у смисловому поєднанні з посиланням на джерело, авторство, що підтверджують достовірність інформації. У взаємозв’язку досягається формування громадської думки, де ілюстраціям відведено першість у сприйняття матеріалу», – наголошує В.Чекалюк.
Іміджмейкер пропонує ретельно ставитися до ілюстрацій (персональних фото) у соціальних мережах, які здебільшого орієнтовані на візуальне сприйняття. Сучасний інформаційний ринок орієнтований на аудіовізуальну подачу матеріалу – фотографуйтеся й фотографуйте, діліться добрими постами з яскравими ілюстраціями. Нехай гарних новин буде більше у новому 2018 році.
Автор фото: Віталій Запорожченко
- dsq_needs_sync:
- 1
