Цифри на освіту та медицину в принятому Бюджеті-2021

Освіта – “цап-відбувайло”?

На тлі того, що надзвичайні події – анексія Криму та конфлікт на Сході, а цього року і пандемія коронавірусу – змусили законодавчо закріпити мінімально допустимі видатки на безпеку та медицину, освіта, виглядає, стала тією бюджетною галуззю, видатки на яку не в пріоритеті.

В остаточному варіанті проєкту бюджету на 2021 рік загальне фінансування освіти скоротилося на 4 млрд грн, зокрема, освітня субвенція місцевим бюджетам – на майже 3 млрд грн. Наприкінці листопада уряд на рік відтермінував запровадження мінімального окладу вчителям на рівні трьох прожиткових мінімумів.

Але виконувач обов’язків міністра освіти Сергій Шкарлет заявляв, що зарплати педагогів все одно зростуть – з 1 січня і з 1 липня. Проте як і для інших бюджетників, це зростання пов’язано із зростанням мінімальної зарплатні. Тож після січневого підвищення вчителям, очевидно, доведеться чекати наступного грудня, щоб отримати вищу зарплату. А міністр фінансів також назвав, як саме будуть підвищені зарплати освітян: вчитель-початківець отримуватиме в середньому 9511 грн замість нинішніх 7850, вчитель зістажем – 13400 грн замість нинішніх 10600 грн на місяць.

Медицина: видатки більші, але недостатні?

Зазвичай критикувати проєкт бюджету – справа опозиції. Але цього разу критика лунає і з середини самого уряду – від міністерства охорони здоров’я. Там кажуть, що грошей на медицину в бюджеті на 2021 рік критично недостатньо.

У МОЗ підрахували, що фінансування має бути майже удвічі більшим, аби впоратися з викликами, що залишаються з 2020 року і перейдуть у 2021. Передусім, йдеться про пандемію Covid-19 та вакцинацію від нього, яка має початися наступного року.

При цьому у наступному році вже не буде спеціального коронавірусного фонду, а відповідні видатки розподілятимуться через МОЗ, НСЗУ та місцеві бюджети.

МОЗ вимагає, аби у бюджеті на 2021 рік на фінансування медицини було виділено 296 млрд грн, проте реально виділили лише 159 млрд грн.

За Бюджетним кодексом, на медицину має йти не менше 5% ВВП. Проте міністр фінансів визнає: до законних 5% видатки на медицину зростуть лише у 2023 році. А поки що видатки доводиться балансувати із доходами.

“Бюджет збалансовано, і тут у мене немає жодного сумніву. Але мушу сказати — мене такий баланс точно не влаштовує”, – твердить натомість міністр охорони здоров’я.

Він також попереджає: через низькі зарплати українських медичних працівників, а також відсутність виділених у проєкті бюджету коштів на доплати, пов’язані із коронавірусом, лікарні можуть просто опинитися без лікарів, а лікарі поїдуть за кордон. Наприклад, до Польщі, де зарплати медикам підвищили до рівня Німеччини, а також скасували обов’язкове підтвердження дипломів.

“Я не хочу нікого жахати, але в один день ми можемо просто прокинутися в країні, з якої лікарі поїдуть. Поїдуть в ті країни, в яких цінують лікаря, медичну сестру, санітарку, в країни, в яких є гідна заробітна плата”, – заявив Максим Степанов.

За даними МОЗ, сьогодні середня заробітна плата лікаря становить приблизно 9000 грн, 7000 грн — у середнього медичного персоналу і 5000 грн — у молодшого медперсоналу. Проте там вважають, що справедливі заробітні плати медичних працівників повинні починатися з 23000 грн — для лікарів, з 17000 грн — для середнього медичного персоналу та з 12000 грн — для молодшого медперсоналу.

Водночас міністр фінансів твердить, що бюджет на 2021 рік таки передбачає 30% зростання зарплат медиків, але, очевидно, він має на увазі зростання окладів бюджетників завдяки підвищенню мінімалки.

Крім того, остаточний варіант бюджету передбачає, що Фонд соціального страхування для страхових виплат отримає понад 250 млн грн на виплати медикам та членам їх сімей, пов’язані з коронавірусом.

Для порівняння: у фінальній версії проєкту бюджету на законодавчу роботу Верховної Ради додали майже 138 млн грн, а на організаційно-технічне обслуговування парламенту – ще 109 млн грн.