Мовознавець Ірина Фаріон вважає, що недоліком мовного закону є норма про навчання мовами нацменшин. Хоча згідно з рішенням Конституційного суду, освіта і навчання в Україні може бути лише українською мовою. Мова меншин може вивчатися.
“Здавалося б, два слова “навчання” і “вивчення”, у чому там різниця, але вона велика. Це маленьке слово за собою тягне різну державну програму, різне фінансове навантаження. Навчання – це весь процес. Тобто ти приходиш в школу, і у тебе там все мовою меншини. А вивчення – це коли ти приходиш в школу, там все українською, але деякі предмети можуть вивчатися мовою меншини. Однак в цьому законі це рішення Конституційного суду порушене”, – пояснила вона в інтервю “Главком”.
Ще Ірина Фаріон звертає увагу на формулювання щодо мови поліції.
“Мені не подобається таке формулювання: “Особи, які не розуміють української мови”. З ними поліція може розмовляти мовою зрозумілою для обох сторін. Здавалося б, демократична норма, але я уточню: ці особи, які не розуміють української мови, хто вони? Іноземці? То так і напишіть, бо я сприймаю це, як лазівку, що будь-який “сепар” прийде і скаже “я не понимаю ваш язык”, – коментує мовознавець.
Недоліком вважає і те, що науковці можуть виступати мовами ЄС на засіданнях.
“У Латвії і Естонії заборонили застосування російської мови у садочках, школах і ВНЗ. І тепер відбувається дискусія, з Європарламенту їм пишуть свої листи стурбованості, а Естонія і Латвія їм відповідає, пояснює чому так. І на цій хвилі ми теж могли б до них приєднатися, бо є таке гарне українське прислів’я: гуртом і батька легше бити. Тому нам було б легше відстоювати свої права, тим більше вони це зараз роблять” – додає.
- intense_post_subtitle:
- intense_post_single_template:
- intense_featured_gallery:
- intense_featured_image_type:
- standard
- intense_image_shadow:
- null
- intense_hover_effect_type:
- null
- intense_hover_effect:
- 0
- intense_featured_audio_url:
- intense_featured_video_type:
- intense_featured_color:
