Як влаштована початкова школа в Китаї? Чому китайські першокласники вчаться по 10 годин на день?

У Китаї всіх учнів називають студентами. У цій країні учні молодших класів проводять в школі не менше 10 годин на день 6 днів на тиждень. Увечері вони виконують домашнє завдання, а деякі встигають займатися з репетитором або відвідувати гуртки. Спеціально для EtCetera вчителька китайської мови На Ванг, яка нині викладає в одній з українських шкіл, розповіла про те, як в кінці 90-х років вона навчалася в школі Північного Китаю.

ГРАФІК. У різних містах і в різних школах Китаю – свій розклад. Зазвичай уроки в учнів молодшої школи тривали до 16.00. Але в школі, де навчалася я, заняття закінчувалися о 18.00. В середині дня була велика обідня перерва.

Зазвичай кожен день у нас було по 8 уроків: протягом дня предмети в розкладі не повторювалися. Але на цьому навчання для школярів не закінчувалося: багато вчителів задавали домашнє завдання. Деякі діти ще додатково займалися базовими предметами з репетитором. Мені було складно вчитися за таким графіком.

НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС. Початкова освіта триває в Китаї 6 років. Найбільше уваги в школі приділяють математиці, китайській та англійській мовам. Це базові предмети, і після закінчення початкової школи учень здає з них іспити. Після цього його переводять в середню школу, навчання у якій триває 3-4 роки.

Крім цього, в китайських школах є уроки музики, образотворчого мистецтва, фізкультури, інформатики та один предмет, якого немає в українських школах. Під час цього уроку дітям розповідають про правила поведінки в суспільстві і вчать їх з повагою ставитися до старших – особливо до людей похилого віку (імовірно, мова йде про етику –EtCetera).

КЛАС. У Китаї традиційно великі класи – по 50-60 чоловік. Але у вчителя зазвичай не виникає проблем з дисципліною, тому що всі діти в Китаї слухняні і відносяться до вчителя з повагою. До того ж, батьки завжди з готовністю допомагають вчителям підтримувати дисципліну. Якщо вчитель скаржиться на поведінку учня, то вдома батьки проводять з таким хуліганом неприємну розмову.

Іноді вчитель сам карає того, хто йому заважає. Досить поставити дитину перед класом або наказати їй вийти за двері. Такі заходи сильно впливають на дітей: стояти перед класом соромно, а перебувати в коридорі небезпечно, тому що там можна зустріти завуча. Ця зустріч не обіцяє нічого хорошого: завуч напевно подзвонить батькам учня, а ті вичитають його вдома.

ОЦІНКИ. У китайських школах оцінки ставлять тільки після закінчення семестру – в атестат. Крім знань зі шкільних предметів, оцінюють старанність учня і дають йому характеристику.

Але під час навчального процесу школярі теж отримують своєрідні оцінки. Наприклад, у моїй школі за правильні відповіді і виконане домашнє завдання учні отримували квіточки. В кінці семестру «квіточки» підраховували, і тих учнів, у кого їх було більше, нагороджували.

А на класній дошці висіла таблиця з іменами учнів – своєрідний рейтинг. Було видно, хто як вчиться. Це мотивувало учнів «наздоганяти» найуспішніших.

АКТИВНІСТЬ. На відміну від українських шкіл, в Китаї учні рідко проявляють ініціативу і задають питання вчителю. Вони соромляться піднімати руку і відповідати на уроці. А в українських школах діти дуже активні. Учні хочуть відповідати і показувати свої знання. Учні, з якими я працювала, дуже допитливі і більш безпосередні у відносинах з вчителями.

У сучасних китайських школах класи залишилися великими. Щоб не зривати голос, вчителі використовують під час уроків мікрофони і колонки. Дітей доставляють до школи на спеціальних автобусах, а після занять розвозять по домівках. Влітку китайські школярі відпочивають два місяці, а зимові канікули тривають місяць.

EtCetera