Яка найбільш заплутана система освіти, підвладна нападкам державних реформ? Де живуть терплячі і витривалі школярі? І що таке дійсно поважна причина для пропуску занять? Сьогодні мова піде про школи Азії, які зовсім не схожі на те, що ми звикли бачити.

Як влаштовані школи у В’єтнамі

«Віддати дитину в школу – значить втратити робочі руки»

ЯК НАВЧАЮТЬСЯ. В’єтнамські школярі навчаються 12 років і повинні за цей час фізично змінити три школи. Перші п’ять років в «молодшій школі» – з 1 по 5 клас, потім чотири роки в «середній початковії» – з 6 по 9 клас, і ще два роки в «середній загальноосвітній» – це 10-11 класи.

ПЛЮСИ. Навіть там, у в’єтнамській глушині, де на шкільному подвір’ї випасалися корови, а поважною причиною для пропуску були збір врожаю або ярмарковий день, англійська була обов’язковим предметом.

МІНУСИ. У соціалістичній республіці безкоштовно можна отримати тільки початкову освіту і тільки в державній школі, при цьому за підручники, форму та інші шкільні внески і непередбачені витрати батькам все одно доведеться платити з власного гаманця.

Віддати дитину в школу – значить втратити робочі руки, які в господарстві знадобиться більше, ніж володіння англійською мовою або знання з суспільствознавства.

Як влаштовані турецькі школи

«Ми випускаємо зі шкіл нечутливих і егоїстичних індивідуумів»

ЯК НАВЧАЮТЬСЯ. Три роки тому в країні пройшла велика реформа освіти, яка в тому числі встановила нову систему «4 + 4 + 4»: чотири роки в початковій школі, чотири – в середній школі, і стільки ж – у старшій. Після 8-ми років навчання можна піти в релігійні семінарії і закінчити освіту вже там.

ПЛЮСИ. Об’єднує всі школи – і державні, і приватні – система «сервісів». Міні-автобуси збирають дітей по районах до початку занять і розвозять їх по домівках ввечері. Справа в тому, що в Стамбулі немає єдиної системи транспорту. Щоб дістатися куди-небудь, доведеться змінити паром на автобус, метро на трамвай, всюди запізнитися і витратити багато грошей.

МІНУСИ. Гарячі емоційні обговорення релігії відволікають увагу від всіх інших проблем в системі освіти, таких, як рівень вчителів, кількість учнів в школах, система предметів. Кожні кілька років в країні оголошують про різні зміни в освітній сфері, які плутають всіх учасників.

Вища освіта тут – все ще дуже елітна річ. Потрапити сюди зможе лише третина всіх молодих людей в країні. Прірва між людьми з вищою освітою і без неї настільки велика, що в багатьох студентів в день іспитів трапляються нервові зриви.

Як влаштовані китайські школи

«Теоретично є два вихідних, але користуватися обома – поганий тон»

ЯК НАВЧАЮТЬСЯ. Типовий розпорядок дня китайського школяра страшенний, і з точки зору санітарних норм, і просто по-людськи. Підйом не пізніше 5 ранку і відразу ж самостійні заняття. З 8 ранку і до четвертої дня уроки, а потім з чотирьох і до дев’ятої вечора додаткові заняття. Нарешті, о 9 вечора можна повечеряти … і продовжити займатися, поки утома і сон не звалять з ніг остаточно. Теоретично є два вихідних, але користуватися обома – поганий тон.

ПЛЮСИ. «Ми вчимося, поки живі. І будемо вчитися, поки не помремо »- головний слоган китайського. У країні з майже півторамільярдним населенням вища освіта – один з небагатьох, якщо взагалі не єдиний соціальний ліфт для тих, хто хоче чогось більшого, ніж щоденна миска рису.

МІНУСИ. Західні викладачі, що працюють з китайськими студентами, розповідають, що велике навчальне навантаження в більшості випадків не дозволяє учням сконцентруватися, продумати і проаналізувати прочитане і вчинене.

Недільний ранок – ось допустимий максимум відпочинку для порядного школяра, але якщо заповнити корисними навчальними справами і його, це викличе схвалення сім’ї і сусідів.

УРОК