• Українська
  • Русский

Працівники закладів освіти, які перебувають на простої, мають право на відпустку

Міністерство освіти і науки України опублікувало роз’яснення щодо права на щорічну основну відпустку працівників, які під час дії воєнного стану тривалий час знаходяться на простої, та нарахування відпускних.

Із повним документом можна ознайомитися за посиланням.

У МОН нагадали, що відповідно до статті 34 Кодексу законів про працю України простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Оплата часу простою визначена у статті 113 КЗпП, якою передбачено при оплаті часу простою не з вини працівника збереження середнього заробітку або оплата з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

При простої працівники фактично не працюють, але за ними згідно із законодавством зберігається місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково, отож, періоди простою працівників зараховуються до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (відповідно до частини першої статті 9 Закону України “Про відпустки”).

Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток здійснюють відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.

Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводять, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

При обчисленні середньої заробітної плати враховують усі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку (зокрема, не враховують одноразові виплати). Для такого обчислення потрібно поділити сумарний заробіток за останній 12 місяців або за фактично відпрацьований (розрахунковий) період на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Святкові й неробочі дні не враховують (зараз у зв’язку із воєнним станом їх немає), отриманий результат множать на число календарних днів відпустки.

Для обчислення оплати за час відпустки працівникам, які знаходилися тривалий час у простої, необхідно користуватися нормами абзаців шостого і сьомого пункту 2 Порядку.

  1. Відповідно до абзацу шостого пункту 2 Порядку час, протягом якого
    працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався
    заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про
    нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під
    час дії воєнного стану.
  2. Отже, період простою не враховується в розрахунковий період (останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки).

Працівникам, які були на простої менше ніж рік (наприклад, 8 місяців), розрахунковим періодом для обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток буде фактично відпрацьований за ці 12 місяців період – 4 місяці.

Якщо у працівника відсутній розрахунковий період (тобто працівник був на простої 12 і більше місяців), то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього – п’ятого пункту 4 цього Порядку:

“Якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу

Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору.

Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду“.

Отже, працівникам, які були на простої 12 і більше місяців, у яких відсутній розрахунковий період, для розрахунку беруть місячний заробіток у розмірі посадового окладу (ставки) працівника або в розмірі мінімальної заробітної плати, якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати.

Виплата допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки є гарантованою виплатою педагогічним та науково-педагогічним працівникам відповідно до статті 57 Закону України “Про освіту” (але лише за основним місцем роботи).

Крім того, у МОН нагадали, що скоротити тривалість щорічної відпустки для педпрацівників до 24 днів – це право, а не обов’язок роботодавця в період воєнного стану.

У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки. Невикористані дні мають бути надані (компенсовані) після закінчення воєнного стану. У разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація.

Відповідно до статті 10 Закону України “Про відпустки” керівним, педагогічним, науковим, науково-педагогічним працівникам, спеціалістам закладів освіти щорічні відпустки повної тривалості у перший та наступні робочі роки надаються у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.

За час роботи в період канікул оплата праці педагогічних працівників та інших працівників, яким дозволяється вести викладацьку роботу або заняття з гуртківцями в тій же установі, провадиться з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, що передувала початку канікул. Відповідно до цього в МОН вважають недоцільним обмежувати тривалість щорічної відпустки педагогічних та науково-педагогічних працівників, оскільки це потребуватиме необхідності збільшення річного фонду заробітної плати на більше ніж місячний обсяг для виплати компенсації.

intense_featured_gallery:
intense_featured_image_type:
standard
intense_image_shadow:
null
intense_hover_effect_type:
null
intense_hover_effect:
0
intense_featured_audio_url:
intense_featured_video_type:
intense_featured_color:
intense_post_subtitle:
intense_post_single_template:
Tagged under

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *