Експерт розкритикував якість сучасного ЗНО

У 2019 році 15,8% абітурієнтів, які писали обов’язковий тест з української мови та літератури не подолали поріг “склав/не склав”. Тест з математики не склали 18,17%. З фізики ця цифра дорівнює 14,97%.З історії України поріг не подолали понад 16% абітурієнтів, географії – 10,43%, хімії – близько 14%.

– Основною причиною таких невтішних результатів є якість тестів. Як усім хворим не можна давати одну пігулку для лікування, точно так не можна, щоб усі абітурієнти писали однаковий тест, – говорить екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук. – Різні завдання мають бути для різних груп вступників. Тест для осіб, які просто складають ДПА і для майбутніх математиків та фізиків повинен відрізнятися. Іншими мають бути й завдання для людей, які вступають на філологію чи журналістику.

Як Ви оцінюєте якість тестів на ЗНО?

– Всі вони розраховані на механічне відтворення знань. Тести не дають можливості перевірити рівень володіння випускниками необхідними компетенціями. У них є надзвичайно багато другорядного матеріалу. Складається враження, що укладачі намагаються знайти і використати якусь не суттєву деталь, лиш би не повторитися.

Крім цього, тести є застарілими. Технологію проведення ЗНО, яка існує зараз, запроваджували ще в 2006 році. Концептуальні підходи до укладання тестів уже давно не відповідають сучасним вимогам. Їх необхідно змінити, однак у жодному випадку не відміняти.

Як повинно виглядати сучасне ЗНО?

– По-перше, я б дозволив абітурієнтам складати ЗНО кілька разів. Потім вибирати той результат, який на їхню думку є найкращим. Це б дозволило уникнути багатьох психологічних проблем, які виникають під час написання тестів. По-друге, необхідно відходити від тестів на паперових носіях. В епоху швидкого розвитку інформаційних технологій, не є доцільним друкувати завдання і возити їх через всю Україну, витрачаючи на це мільйони гривень з державного бюджету. Така практика була нормальною десять-дванадцять років тому, але не сьогодні.

Що ще?

– Необхідно перевіряти, як абітурієнти використовують свої знання на практиці, а не лише їхню пам’ять. Вважаю, що варто давати можливість користуватися різними довідковими матеріалами під час написання ЗНО. Крім цього, проводячи тест і визначаючи результати, потрібно бути більш гуманним з абітурієнтом. Великого стресу для кожного приносить перевірка з металошукачем, яку проводять під час кожного ЗНО. Надзвичайно складною є апеляційна процедура. Абітурієнт, який під час тесту не встиг написати усі завдання немає можливості їх дописати чи подати апеляцію. Вважаю це неправильним.

У якій формі повинні бути завдання ЗНО?

– Сучасна тестова форма перевірки знань є далеко не ідеальною. Однак зараз нічого кращого не придумали. Крім цього, їх укладання вимагає від людини високого рівня професійної майстерності. В Україні є надзвичайно мало фахівців, які можуть укладати хороші тестові завдання.

Такий тест не повинен містити понад п’ятдесят запитань, як це є зараз, а достатньо десяти-п’ятнадцяти. Проте вони мають надати можливість комплексно перевірити вміння абітурієнта використовувати набуті знання у практичній діяльності. Наприклад, на ЗНО з історії України не обов’язково подавати фото соборів та церков. Через погану якість друку вступнику складно розібрати, що це за пам’ятка архітектури. Значно важливіше дізнатися чи в такої людини сформоване історичне бачення та світогляд.

Чому в одних областях абітурієнти здають ЗНО краще, ніж в інших?

– Важливим чинником є рівень педагога, який працює з учнями. Також, якими навичками володіє репетитор, який навчає абітурієнта. Якщо взяти до прикладу Харківську область, то цього року там є двадцять п’ять вступників, які склали тести на двісті балів. У сусідній Полтавській області таких осіб було лише п’ять. Проте Харків – це грандіозний освітній центр, який є значно потужнішим за ту ж Полтаву чи Тернопіль. У місті значно більше спеціалістів, які здатні займатися репетиторством. Також і батьки можуть собі дозволити найняти кращих вчителів.

Яку роль повинна відігравати школа в підготовці учня до ЗНО?

– На початку його впровадження школу та ЗНО намагалися максимально розділити. Тоді учнівські результати у навчальний заклад не повідомляли. Випускник сам обирав чи розповідати про свою оцінку чи ні. Зараз школа працює на ЗНО. Це є неправильним. Замість того, щоб виконувати навчальну програму багато перетворюють уроки на підготовку до тестування.

Чи варто дитині наймати репетитора під час підготовки до ЗНО?

– Якщо форма тесту у наступні роки не зміниться, то абітурієнту потрібно готуватися чотири-п’ять років. Тут складно обійтися без репетиторів. Його можна вважати, як приватною освітою. Варто визнати, що ЗНО і справді породило репетиторство. Багато-хто в цьому вбачає трагедію, але я вважаю по-іншому. Адже без них, кількість учнів, які б не пройшли поріг “не склав” був не п’ятнадцять, а шістдесят відсотків.

Газета