Академічне використання соціальних мереж на уроках

Цифрова грамотність… Протягом останніх 10 років ми простежуємо суттєвий вплив на вміння, якими володіють учні, на їхні навички спілкування. В онлайн-опитуванні «Центру досліджень Pew» про вплив цифрового інструментарію на вміння учнів писати, висловлюватись, описувати, створювати повідомлення – половина педагогів, які відповіли, сказали, що цифрові інструменти полегшили цей навик учнів. Окрім того, при використанні цифрових інструментів учні були ще й більш зацікавлені та мотивовані в писанні.

Інше опитування: 40 відсотків педагогів заявили, що їхні вихованці одразу після написання вдалих текстів публічно ділились ними з використанням таких цифрових інструментів як вікі, блоги та соцмережі. А також, що більшість дітей успішних в написанні великих текстів, вже мали вдалий досвід в своїх особистих профілях при написанні коротких постів в соцмережах.

Враховуючи цей факт, педагогам варто звернути увагу на написання саме коротких текстів, так званих постів, які в подальшому, як свідчать дослідження, допомагають справлятися із великими текстами.

Instagram, Twitter, Facebook, і навіть Snapchat – це інструменти, які застосовують наші учні, і ми, педагоги, можемо також використати їх у класі, щоб допомогти дітям практикувати мікрописання, щоб покращити загальні уміння спілкуватись та писати.

Вчителі все частіше використовують технології, бо можливості для соціальних ЗМІ та інших засобів для мікрописання є безмежними. Учні відчувають, що створення малих текстів і писання загалом є актуальним для спілкування і презентації своїх думок та ідей у цю цифрову епоху.

Зокрема, Instagram і Twitter можуть бути потужними інструментами, які допоможуть студентам практикувати мікрописання для більшої аудиторії ніж вчитель чи викладач, який читає одноосібно есе, чи будь-який інший текст свого учня, і після чого відправляє його у смітник, або видаляє з електронної пошти.

Студенти можуть використовувати Instagram, щоб показати фото чи колаж для своєї аудиторії, супроводжуючи це поясненням значення знімку у відповідному просторі.

Цей вид діяльності допомагає студентам більше дізнатись один про одного, а головне, це дозволяє їм бути творчими і в письмовій формі інформувати про теми, які безпосередньо стосуються їхнього повсякденного життя.

«Соціальні медіа мають більш широку аудиторію і більше схильні до уваги інших. Добре зроблене есе може бути корисним з дидактичної точки зору, але добре написаний твіт, або підпис під фото в Instagram, дарує учневі не просто схвальний відгук педагога чи хорошу оцінку, він надає усвідомлення, що ти цікавий великій кількості людей, що ти є лідером, і іншим до тебе не байдуже», – каже Ханна Менендез, педагог з коледжу у Флориді.

Менендез впровадила кілька дійсно цікавих та соціально впливових проектів зі своїми учнями, використовуючи мікрописання. Один з них вивчав засоби масової інформації представників іммігрантів та біженців. Він попросив декілька міжнародних студентських організацій, дозволити інтерв’ювати та фотографувати іноземців, які здобувають в навчальних закладах його міста освіту, та які бажають поділитися з ним своїми особистими історіями. Він створив профіль на Instagram, який містив фотографії цих студентів з їхніми особистими одкровеннями та історіями про них у вигляді есе, інтерв’ю, розповідей і т.і.

Такий тип проекту дозволяє студентам бачити, наскільки важливими і потужним є вміння описувати та розповідати, і як можна використовувати соціальні мережі для поширення позитивного повідомлення або ідеї.

Але паралельно в час, коли нам доводиться битися і розбиратись з фальшивими, фейковими, як їх називають підлітки новинами, учням легше пояснити роль та вагу вміння правильно описувати і висвітлювати події, які їх оточують.

Коли ми розглядаємо навички ХХІ століття, важливо бачити студентів як співнаставників у власному навчанні. Соціальні медіа – це джерело, де більшість із нас, включаючи учнів, отримує значну частину інформації. Тому так важливо інтегрувати цифрові платформи та інструменти соціальних засобів масової інформації в аудиторію, щоб подолати розрив, між традиційним досвідом вчителів та навичкам 21-го століття, які наші учні мають розвинути.

«Дуже важливо, щоб студенти застосовували критичне мислення та дослідницькі навички, при написанні своїх матеріалів для соціальних мереж, в яких вони вже проводять і певно проведуть більшість свого життя», – каже Менендез. Заохочення і ще раз заохочення до критичного мислення, аналізу та синтезу в мікроописах є гарним підходом.

При створенні завдань для учнів, таких як аргументаційний або описовий абзац, важливо підкреслити, що навички, які використовуємо у довгостроковій формі, скажімо, дослідницький документ або нарис, так само застосовують в мікроописах. Таким чином учні зможуть створювати фрагменти, які включають в себе дослідження та навички критичного мислення. Тоді частини великого завдання легко розбиваються на малі пости, а в підсумку складаються у великий текст наприклад, есе, чи реферат, або навіть певна дослідницька робота.

Отже впровадження цих аспектів та порад допомогло б педагогам урізноманітнити заняття, пов’язати їх з буденним життям учнів, і студентів які завжди думають: а навіщо це мені? Навчання у такій формі відповідає учням на це сакральне запитання.

Джерело: Освіта