8 квітня українці святкуватимуть одне із найважливіших християнських свят — Великдень. Проте інколи «святість моменту» знеславлюється неграмотно вжитими словами, як-то «пасха» чи «куліч».
Розібратися, як правильно в українській мові вживати «великодню термінологію», допоможе Олександр Авраменко — один із найвідоміших філологів України, підручники його авторства неодноразово перемагали на Національному конкурсі підручників з української мови та літератури.
У своїй книзі «100 експрес-уроків української» Авраменко звертає увагу на те, що в словнику української мови за редакцією Бориса Грінченка слова «Пасха» немає взагалі, а в інших словниках воно подане з різними обмеженнями.
«Пасха – це назва відповідного єврейського свята. Саме від цієї назви походить слово паска – солодкий хліб, який випікають до Великодня. А весняне християнське свято воскресіння Христа називається в українській мові Великдень. У родовому відмінку – Вели́кодня, а не Велико́дня», – пояснює Авраменко.
За словами філолога, розмальовані курячі яйця треба називати крашанкамиабо ж писанками. «Не можна казати «яєчка», адже це слово означає парні чоловічі статеві залози», – підкреслює Авраменко.
Також в одній з телевізійних передач Авраменко зазначає, що білий здобний солодкий хліб, який ми їмо на Великдень, називається «паска», у множині – «паски́». «А «кулічі» можуть бути лише у Росії та російській мові.
Український політик Віталій Чепинога також звернув увагу на проблему з «великодньою термінологією», проте в дещо жартівливому тоні.
- dsq_needs_sync:
- 1
