Українська письменниця й громадська активістка Лариса Ніцой опублікувала пост про те, як вона зробила зауваження російськомовному воїну за те, що він досі спілкується мовою окупантів. Це викликало бурхливу та неоднозначну реакцію в українців.
Це стало відомо із допису Ніцой на Facebook.
Деталі інциденту
Письменниця розповіла, що інцидент трапився у відділенні реабілітації. Зовсім юний військовий із майже “школярським” обличчям очікував на прийом медика.
Коли підійшла його черга заходити у кабінет, воїн випадково забув свій телефон. Ніцой подала його юнаку. На що той відповів “спасіба”. Лариса не втрималась й прокоментувала це наступним чином.
“Українці кажуть “дякую”. От я вам вдячна за захист. А за мову орків – ні. Ви розмовляєте, як вони. Нащо вона вам? Лишайте її в окопах. Говоріть, як українець”, – пише Ніцой.
Вона зазначає, що молодий боєць увійшов в ступор і їй його аж шкода стало.
“Цій дитині, очевидно, ще ніхто так не казав, що українці розмовляють українською. Ця дитина, вчорашній випускник школи, здавалося, почула таке вперше. Поруч зніяковіло усміхався молодесенький фельдшер. А ти чому ніяковієш, дитино? Якщо ти не кажеш про це своїм одноліткам, то хтось же мусить казати?” – пише громадська діячка.
Також Ніцой зазначила, що цей допис насправді про толерантне і лагідне спілкування з учасниками бойових дій.
Яка реакція суспільства
Думки коментаторів щодо допису Ніцой розділились.
Одні відзначають, що вже давно не ніяковіють і роблять зауваження іншим за вживання російської мови у публічному просторі.
Інші ж встали на захист російськомовного військового.
Що пишуть коментатори на захист Ніцой:
- Завжди роблю зауваження друзям військовим, які користуються мовою ворога. Варто розуміти, за що ми боремось. За просто назву земельної території, яка ні мовно, ні культурно не відрізняється від ворожої? Чи таки за Україну, за свою сутність, і усе, що є її складовими?
- Приємно, що цей воїн вже задумається і почне розмовляти, а не “гаваріть”. Адже він мову розуміє.
- Часто це як горох об стіну . Кажу в своєму підрозділі, сам перевчаюся. Вони не усвідомлюють, що це гидко, і що це злочин проти пам’яті про всіх замордованих. Що моск@льський язык – це фактор загрози національної безпеки. Завтра вони будуть “гаваріть”, а післязавтра внуки наші будуть боронити землю в черговій війні з “асвабадітілями”. Але я думаю все буде добре, за 6 літ 90% молодих будуть говорити українською.
- Навіть такі жахливі події не прогнали толерування ворожого. Сумно і трагічно для усієї України.
Що пишуть коментатори на захист військового:
- І я в шоці від вашого зауваження, як той молодий захисник! Бо знаю багато тих, хто каже “дякую” і виїжджає всіма правдами і неправдами з України, щоб не отримати повістку. А от такі молоді, нехай і не україномовні, захищають землю, дім та майно тих, хто “дякує”.
- Думаю, в такому випадку такі зауваження недоречні. Краще говорити з тими, хто в тилу, а не з травмованими воїнами. Нехай повертаються в україномовне, дружнє середовище.
- Хлопець воює і перейде на українську, точно перейде, але на це час потрібен. Але о так чмирити хлопчину – то вже занадто!
- intense_featured_gallery:
- intense_featured_image_type:
- standard
- intense_image_shadow:
- null
- intense_hover_effect_type:
- null
- intense_hover_effect:
- 0
- intense_featured_audio_url:
- intense_featured_video_type:
- intense_featured_color:
- intense_post_subtitle:
- intense_post_single_template:
