Матч смерті. Як це було насправді

Факти ICTV розбиралися в найзагадковішій історії вітчизняного футболу – матчу смерті, який відбувся 9 серпня 1942 року в окупованому фашистами Києві.

Поєдинок між київськими футболістами й німцями, зіграний у 1942 році в столиці України в самий розпал Другої світової війни, став одним з найтрагічніших в історії футболу.

Хто грав

Після окупації Києва в місті залишилося чимало футболістів, серед яких були і київські динамівці. Про це стало відомо фашистам, які вирішили створити футбольний клуб – Старт – на базі хлібозаводу №1. У новостворену команду увійшли: Микола Трусевич, Олексій Клименко, Іван Кузьменко, Михайло Свиридовський, Микола Коротких, Федір Тютчев, Михайло Путистін, Василь Сухарєв, Володимир Балакін, Михайло Мельник, Макар Гончаренко, Павло Комаров, Юрій Чернега, Петро Сотник. Вісім з них – динамівці, троє – з київського Локомотива.

Розстріл

Перша гра відбулася 5 червня 1942 року. На честь урочистого відкриття стадіону відбувся футбольний матч. Старт переміг із рахунком 7:2 українську команду Рух. Решта матчів за участю Старту проходили на стадіоні Зеніт (зараз стадіон Старт на вулиці Шолуденка в Києві). 21 червня Старт обіграв збірну угорського гарнізону – 6:2, 5 липня – збірну румунів – 11:0, 12 липня – команду військових залізничників – 9:1, 7 липня – військову команду PGS – 6:0.

Фатальними для київських футболістів стали поєдинки проти команди Flakelf (збірна німецьких зенітників). Перша зустріч відбулася 6 серпня 1942 року і завершилася переконливою перемогою українців – 5:1.

Через три дні німці зібрали на матч-реванш підсилену команду. Рахунок відкрили німці. Потім Іван Кузьменко зрівняв рахунок, і ще в першому таймі два голи забив Макар Гончаренко.

У перерві до гравців Старту в роздягальню зайшов німецький воєначальник (полковник) і під загрозою таборів і розстрілу зажадав від радянських футболістів, щоби ті здали матч. Другий тайм пройшов у рівній і жорсткій боротьбі й німцям таки вдалося зрівняти рахунок. Але потім Старт вирвав перемогу 5:3, яка коштувала їм життя. Відразу після гри всі 11 футболістів були відвезені в Бабин Яр і розстріляні.

Чи був розстріл?

За твердженням деяких дослідників, факт розстрілу гравців був, але не після матчу. Історики стверджують, що легенда про розстріл київських футболістів-героїв знадобилася партійним чиновникам.

У Радянському Союзі відмінно працювала ідеологічна машина, за вказівкою партії створювалися образи героїв, такі як Зоя Космодем’янська або Олександр Матросов. Потрібні були свої герої-спортсмени, на роль яких відмінно підійшли футболісти Старту або, судячи з совкової пропаганди – Динамо. На таких прикладах виховувалися цілі покоління.

Як з’ясували історики, розстріл динамівців мав місце тільки через рік, і зовсім не з футбольних причин. Після бійки на київському хлібозаводі німці дали наказ розстріляти винуватців, серед яких виявилися кілька учасників пам’ятного матчу.

Фільмографія

Трагічна історія розстрілу столичних футболістів увійшла в основу не однієї кінострічки. Відновити на екранах події того часу намагалися навіть у Мецці кіноіндустрії – Голлівуді. У 2004-му році був знятий фільм Матч смерті. Одинадцять приречених (The Fatal Eleven), який користується популярністю в американських глядачів. У Радянському Союзі про поєдинок 1942 року також був знятий фільм Третій тайм з Леонідом Куравльовим у головній ролі.

Остання екранізація датована 2012 роком. Історична драма Андрія Малюкова отримала назву Матч. Однак в 2014 році фільм був заборонений до показу на території України, оскільки є “найбільш одіозним взірцем сучасної російської пропаганди, спрямованої проти українського народу”.

Факти ICTV