Олексій Голобуцький: Про Голодомор

Є історичні події, котрі впливають на багато поколінь. І Голодомор можна порівняти хіба з війною. Величезна кількість українців просто зникла. І це впливає і на наше життя сьогодні, і впливатиме ще дуже багато років.

Всі ті негаразди, що ми маємо, – це через ту “штучну селекцію”: Розстріляне Відродження, знищену практично поголовно інтелігенцію, знищене селянство… І ми перетворились на націю, котра скоро вже 30 років незалежності не може собі дати ради. Та не може навіть дати однозначні відповіді на цілковито очевидні питання: хоча би стосовно оцінки найбільшого ката століття – Сталіна. Досі 21% оцінюють його дії позитивно.

Такі масштабні історичні проблеми, як Голодомор, мають бути закриті – і тільки потім ситуація зрушується в позитивний бік. Ті ж поляки: ВВП втричі більше за український, зарплати вищі, рівень життя набагато кращий – але, тим не менш, вони досі живуть тими реаліями початку й середини 20 ст., чого ж в них настільки гостра реакція на Бандеру, тризуб, УПА… Бо для них це ще не закриті питання.

А закривається це просто: нація врешті розуміє, що справедливість таки відновлено. Але в нас досі є величезна кількість людей, мільйони українських громадян, котрі не те що не визнають Голодомор цілеспрямованим геноцидом українців, але й просто заперечують, що він взагалі був. В нас під боком велетенська держава, котра вкладає чималі ресурси в пропаганду тієї ж позиції: Голодомору не було, це все вигадки, все було добре, а навіть як щось було, то це не українці постраждали…

Доки кожен не визнає, що Голодомор був і що він був цілеспрямованим знищенням саме українців – питання не буде закритим. Доки не буде засуджено винних – нехай і посмертно (хоча дехто ще мешкає) – питання не буде закрите. Хоча насправді воно визначатиме наші реалії доти, доки не буде перекрито всю шкоду, завдану нації і державі.

Українців, якби не Голодомор, на сьогодні мало би бути мінімум вдвічі більше. Тобто, не близько 40 мільйонів, а більше 80 мільйонів. І то тільки на теренах України, без урахування крупних діаспор на Кубані, в Сибіру, на Далекому Сході, на інших континентах… Ми були би зовсім іншою країною з непорівнюваним ресурсом.

І от поки ми якось не компенсуємо завдану шкоду – питання не буде закритим, а наслідки Голодомору визначатимуть якість нашого життя.

Олексій Голобуцький