У статті “Куди нас несе потік” Геннадій Степанчук визначив обов’язкові риси, що повинні бути притаманні новій системній опозиції, адже це “не вивіска на грудях, не стиль риторики”.
Отож, основні чотири пункти:
1. Принциповість виключно першої свіжості
Не можуть бути системною опозицією ті, хто мовчки дозволяє президенту, представнику виконавчої влади, під час агресії давати іншим державам офіційну обіцянку змінити Конституцію. Не кажучи вже про тих, хто не може пояснити, звідки у рідні з’явилися величезні гроші.
2. Вміння мислити і діяти стратегічно, системно.
Основи системи – контроль суспільства над владою і правосуддя. Які основи – такий стан країни. Горе країні, в якій президент може на все впливати, і при цьому фактично ні за що не відповідати.
3. Здатність пропонувати не лозунги, а ефективні рішення
Правильні ідеї – класна річ. Але якщо доручити реалізацію правильної ідеї олігархам, то замість великої користі отримаємо протилежний результат.
Ринкові ціни на енергоносії для населення – дуже правильна і необхідна ідея. Але на практиці влада називає ринковими директивно встановлені ціни монополістів. Знову чергове пограбування.
Якщо доручимо олігархам реалізацію дуже правильної ідеї продажу землі – отримаємо пограбування, перед яким потьмяніють усі попередні.
4. Вміння успішно вирішувати надскладні завдання
Тестом на таке вміння і є створення у найкоротший термін політичного механізму, здатного впливати і на владу, і на ситуацію в країні.
Щоб діяв принцип справжнього спорту: команду очолює той, хто на даний момент демонструє кращі результати. Ніяких вічних вождів.
Джерело: “Українська правда”
- dsq_thread_id:
- 5646618029
