«В умовах ери новітніх медіа інноваційні зміни – наслідкове явище стрімкої еволюції, іміджмейкери апелюють до творення іміджу щодня маленькими кроками, за принципом, який японці називають кай дзен. Робота над формуванням іміджсередовища розпочинається задовго до того, як буде представлено проект (об’єкт) іміджу громадськості», – аналізує процес іміджування України Вероніка Чекалюк. «Станом на 2014-2018 рр. Україна досягла апогею популярності й отримала підтримку не лише діаспори, а й світової спільноти. Позитивними, сприятливими є інформаційні приводи, що відображають: активні реформи в усіх сферах, прогресивність поглядів дипломатів, патріотизм деяких лідерів думок, відкритість і бажання комунікувати з іншими державами, інтеграція у світові товариства, демонстрація у ЗМІ еволюції державотворення. Фактор, що підсилить авторитет держави, – боротьба з корупцією не на словах і прозорість системи за схемою пріоритетів: Народ – Держава – Стабільна економіка – Дотримання прав та свобод громадянина», – коментує ситуацію фахівець.
«Закликаємо кожну свідому людину працювати на імідж держави й усвідомлювати, що кожен наш крок, наш вигляд, наше спілкування, кожен допис у соціальних мережах, – це складова інформаційного простору, що формує сприйняття України у світі.
Патріотичні проукраїнські медіа є найбільш дієвим інструментом протистояння пропаганді та формування державного іміджу. На імідж чи антиімідж може спрацювати незначна, на перший погляд, деталь. Міжнародний імідж держави багато в чому визначається іміджем її лідера і його оточення, зокрема першої леді, дітей. Лідер у закордонних відрядженнях сприймається як провідник політичної ідеології країни, яку він представляє. За допомогою ЗМІ образ політика набуває пізнаваності, тому іміджмейкери намагаються цей образ підсилити такими аспектами, як вишукана перша леді і взірцева родина. Якщо у медіа з’являється негативна інформація про лідера, то її наслідки можна «згладити», компенсуючи позитивним іміджем першої леді, або інших авторитетних осіб, з якими асоціюється країна. Кожен громадянин має вплив на формування громадської думки.
Найбільш знаковим є історичний приклад, коли, наприклад, здавалося б звичайна людина вдається до неординарного вчинку, котрий набуває розголосу завдяки ЗМІ. Так, хлопець, котрого роздягнули на морозі беркутовці під час революції Гідності згодом став народним депутатом України. Завдяки медіа люди у наш час можуть хаотично переміщуватися по соціальній драбині. Преса руйнує старі й створює нові ідеали, будуть це кумири дня, чи року, чи тисячоліття – залежить від медіа насамперед», – підсумовує Вероніка Чекалюк, кандидат наук із соціальних комунікацій, докторант Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
- dsq_needs_sync:
- 1
