Оцінювання по-новому: як закордонний досвід оцінювання в початкових класах можна використати в Україні

Оцінювання – надзвичайно важливий елемент реформи шкільної освіти. Адже нові закон “Про освіту”, Держстандарт початкової освіти, програми і навіть найкращі підручники не підвищать якість освіти, якщо оцінку і далі ставитимуть лише за кількість помарок, пропущених орфограм чи неправильно вирішених задач.

Якщо не змінити філософію оцінювання і не надати вчителям методичне забезпечення, як можна виявляти поступ дитини, ставити оцінку не в балах і давати батькам якісний зворотний зв’язок із “планом дій”, вчителі навчатимуть по-старому. Тому “Нова українська школа” поцікавилася, як оцінюють досягнення учнів в інших країнах і як можна врахувати цей досвід в Україні.

Про особливості оцінювання і новий підхід до нього читайте в текстіспівзасновниці ГО “Смарт Освіта” і радниці міністра освіти і науки Іванни Коберник.

Навіщо українським школам потрібне нове оцінювання

У лютому Кабмін затвердив новий Державний стандарт початкової освіти, який передбачає відхід від суто знаннєвої школи до школи компетентностей. Вона полягає в тому, що учні отримують не лише знання, а й уміння їх використовувати. Також новий Держстандарт передбачає розвиток в школі не лише когнітивного інтелекту, а й емоційного (вміння керувати емоціями, розуміти свої та емоції інших, вміння співпрацювати в команді тощо).

Ця складова також повинна оцінюватися, але не так, як це відбувалося раніше, коли дитині ставили бал за старанність і поведінку. У сучасній українській школі на цю складову не зважали. Вчителі знають, як оцінити, скільки помилок дитина робить у диктанті, проте не знають, як визначити рівень самостійності, вміння співпрацювати, висловлювати свою думку тощо. Щоб оцінювати по-новому, вчителі потребують роз’яснень, інструментів і рекомендацій.

Іншим бар’єром до нового оцінювання є те, що з радянських часів для позначення документу, що засвідчує успішність учня на кінець навчального року, використовується слово табель. Табель з латини перекладається як впорядкований список, відомість. Саме тому є табель про ранги, табель обліку робочого часу, табельна зброя, табельний номер. Що робить в цьому переліку документ про результати навчання дитини в школі?

Відомість чи впорядкований список не містить характеристик, а свідоцтво про результати навчання дитини в школі протягом року повинно містити. Традиційний шкільний табель успішності – це лише перелік предметів з цифровою оцінкою. Він не дає можливості зрозуміти, як працювала дитина, чи доклададала вона зусиль, зрозуміти якість і швидкість її прогресу. Традиційний табель дає лише інформацію, наскільки добре дитина запам’ятовувала і відтворювала програмові знання, а цього в 21-му столітті недостатньо.

Зараз МОН вимагає від шкіл заповнення табелів успішності на затверджених бланках, хоча це не фінансується державою і фактично бланки табелів закуповуються за кошти батьків, що не справедливо.

Аби запровадити в шкільному житті свідоцтво про результати навчання дитини (або свідоцтво досягнень), потрібно вилучити слово “табель” з нормативних документів. Зокрема, його обов’язковість закріплена Інструкцією з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах I-III ступенів (наказ МОН від 23 червня 2000 року N 240), яку невдовзі має змінити МОН в межах дебюрократизації освіти.

Як оцінюють учнів в інших країнах

Компетентнісне навчання існує в європейських країнах і США понад два десятки років. Його ефективність доведено багатьма дослідженнями, що було б неможливо, якби ці країни не мали системи, як оцінити набування учнями компетентностей. Подібні форми оцінювання потрібно створити й Україні, інакше вже у 2018/2019 навчальному році вона зіткнеться з проблемою, як оцінювати всіх першокласників.

Ми дослідили приклади оцінювання шкіл Німеччини, США, Канади і Польщі. У кожній країні їх видають з різною періодичністю, проте кожне ґрунтується на формувальному оцінюванні. Його особливість – у визначенні прогресу кожної окремої дитини, а не порівнянні їх між собою чи їхньої відповідності певному еталону.

Німеччина

Ми отримали приклади німецьких документів про успішність учнів (у перекладі’Німецько-української міжкультурної школи” в Києві), засновані на стандарті федеральної землі Тюрінгія.

У Німеччині учні початкової школи отримують “Свідоцтво успішності”. Такий звіт про досягнення дитини вчителі заповнюють після першого семестру і наприкінці навчального року. Вони мають час поспостерігати за навчанням і поводженням дитини, аби зафіксувати так звану відправну точку, з якою батьки зможуть порівнювати результати навчання в кінці року. Свідоцтва в перших-других і третіх-четвертих класах відрізняються.

У перших-других класах свідоцтво розпочинається з розділу “Рівень навчання, старанності та соціальної поведінки”, який заповнюють усі вчителі, які працюють у класі. Він має дві частини: “Навчання та робота на уроці” і “Соціальна поведінка”. У першій частині оцінюють, наскільки активно дитина працює на уроці, працює самостійно, успішно вирішує завдання і проблеми тощо. Друга частина стосується того, чи вміє дитина мирно вирішувати конфлікти, співпрацювати тощо.

Для оцінювання є чотирирівнева система: “зроблені значні успіхи”, “досягнуто значного поступу вперед”, “є покращення з допомогою вчителя” і “учень потребує допомоги”. Класний керівник узагальнює оцінку всіх учителів і виводить середню щодо кожної компетентності.

Після учителі дають характеристику предметних компетентностей учня за вже згаданою чотирирівневою системою. У 1-2 класах свідоцтво має описові оцінки як рівня навчання, старанності та соціальної поведінки, так і предметів. У 3-4 класах описовими є лише “навчальна, робоча поведінка”і “соціальна поведінка”, а для предметів з’являються бальні оцінки, але лише з основних предметів – учнів починають привчати, що є загальні вимоги і очікувані результати.

У німецькомовному варіанті у назві вказано “свідоцтво”, а не “табель”. Скачати файл можна за цим посиланням

Директор “Німецько-української міжкультурної школи” в Києві Марина Гончарук зазначає:

“Така характеристика навчальних досягнень дає змогу не тільки учням, а й їхнім батькам комплексно побачити успішність з усіх предметів та оцінити рівень навчання та соціальної поведінки дитини. За допомогою такої детальної характеристики можна на ранніх стадіях діагностувати “прогалини” в знаннях чи вміннях учня та надати йому своєчасну підтримку, актуалізувати його увагу на вивченні певного обсягу знань та оволодінні відповідними навичками”.

Батькам видають два екземпляри свідоцтва. Один залишається вдома, інший з підписом батьків повертається в школу і зберігається в особовій справі.

США

Оскільки правила щодо освіти в США можуть відрізянтися від штату до штату, ми розглянемо один приклад – округу Коламбія (самостійної території, що не входить у склад жодного зі штатів, до якої належить столиця країни Вашингтон).

Тетяна Кравчук, чиї діти три роки вчилися в початковій школі Колумбії, розповіла, що там звіт про успішність видають наприкінці кожного семетру. До цього батьки не отримують жодних результатів. Звіт про досягнення в першому-другому класах заповнює класний керівник (з третього розпочинається інша форма оцінювання).

У цьому звіті окремо оцінюють академічний прогрес учня і робочі навички. Для оцінки академічного прогресу предметно є чотири рівні: просунутий (advanced), вправний (proficient), початковий (basic) і нижче початкового (below basic). Кожен з рівнів має свої критерії.

Просунутий: учень проявляє ініціативу, аби перевищити стандарт (мається на увазі мінімум, який вимагається), постійно демонструє відмінну роботу, правильно застосовує навички/поняття, демонструє креативність і розуміння.

Вправний: учень демонструє роботу, що відповідає стандарту, постійно виконує роботу на високому рівні, правильно застосовує навички/поняття.

Початковий: учень показує початковий рівень навичок/ знань щодо понять, виконує роботу задовільно, зазвичай використовує навички/поняття правильно.

Нижче початкового: учень не показує початковий рівень навичок/знань щодо понять, рідко виконує роботу на задовільному рівні.

Життєві навички оцінюють за допомогою чотирьох понять: “самостійно”, “з невеличким спонуканням”, “з частим спонуканням”, “рідко”. Цими словами оцінюють, наприклад, чи виконує дитина вчасно домашнє завдання або чи добре співпрацює з іншими.

Також учителі оцінюють окремі результати навчання з кожного предмету, використовуючи три рівні: початковий, розвивається і впевнений. Наприклад, з англійської мови вчитель окремо оцінюватиме читання, письмо, говоріння і слухання, і в кожній з цих категорій будуть свої результати навчання.

Так, він оцінить, чи дитина може прочитати і зрозуміти складні тексти, ставити та відповідати на запитання щодо ключових моментів у них, чи вміє написати про свою думку щодо книги чи співпрацювати в парі для обговорення якоїсь теми чи твору. Навіть в академічні результати навчання закладено соціальні навички чи так звані soft skills (м’які навички).

Окрему сторінку присвячено читанню. Школа повідомляє, на якому рівні читає дитина, і пропонує книжки, які потрібно з нею читати батькам, аби досягти більших успіхів (ці книжки можна взяти в окружній бібліотеці). Також батькам пропонують не вагатись, якщо їм потрібно проконсультуватись щодо вибору книжок з вчителем.

Скачати файл можна за цим посиланням

Ці звіти надсилають персонально батькам. Вони ж, ознайомившись, мають відрізати нижній корінь аркуша зі своїм підписом і надіслати назад у школу (за словами Тетяни, зазвичай дозволяють віддати дитині, аби та віднесла в школу).

У корінці можна поставити галочку, що батькам потрібна консультація із вчителем. Тетяна Кравчук розповідає, що кожного семетру в усій школі відбуваються індивідуальні зустрічі вчителів із батьками (parent and teacher conference), на яких батьки можуть поставити всі запитання. Проте це не завжди збігається із видачею оцінювань. Саме для цього потрібна відповідна галочка на корінці – можна зустрітись з учителем, якщо щось незрозуміло.

Також батькам пропонують лишити відгук щодо такої форми зворотнього зв’язку – отже, вони можуть надіслати свої зауваження і пропозиції на сайті окружного відділу освіти.

Окрім того, батьки отримують окремий лист із рекомендаціями.

“Лист пише класний керівник, індивідуально для кожного з 30-ти дітей в класі, – зазначає Тетяна. – У ньому зазвичай – найголовніші речі, на які треба звернути увагу, рекомендації тощо. До того ж, на початку року батькам роздають брошурки, в яких написано, що в цьому штаті є стандартом навчання цього року, яких показників треба досягти. І в звіті можна побачити, що робота дитини оцінюється за принципом, чи змогла вона досягти рівня стандарту свого навчального року, або вона ще розвивається (developing)”.

Канада

Нам вдалося отримати приклад канадського свідоцтва успішності, а також поспілкуватися з Катериною Зоц, яка зараз мешкає в провінції Онтаріо.

Її донька вчиться в 5 класі (початкова школа тут триває до 7 класу). Катерина розповідає, що за навчальний рік отримує оцінювання чотири рази. Водночас, звіт не прив’язаний до закінчення чверті.

“Це має позитивні наслідки: вчителям не треба “гнати” програму, щоб встигнути до канікул написати всі контрольні та виставити оцінки. Діти не перебувають у стресі та не йдуть на канікули виснаженими або засмученими оцінками”.

Канадська форма оцінювання поділена на кілька частин:

Перша – навчально-пізнавальні навички (в оригіналі – learning skills and work habits). У цьому розділі оцінюють кілька категорій: “відповідальність”, “організація”, “самостійна робота”, “співпраця”, “ініціативність”, “самоорганізація”.

Кожна з цих якостей має під собою тлумачення. Наприклад, під “відповідальністю” у формі оцінювання 1 класу зазначено таке: “виконує обов’язки і вимоги навчального процесу; виконує класні, домашні роботи та інші завдання відповідно до узгоджених строків; несе відповідальність та контролює власну поведінку”.

Учитель оцінює кожну категорію за чотирівневою системою: “відмінно” (excellent), “добре” (good), “задовільно” (satisfactory), “потребує вдосконалення” (needs improvement).

У цю частину входить також поле “Сильні сторони та кроки для вдосконалення”. Тут учитель перераховує, що в учня чи учениці виходить добре, і коротко зазначає, над чим варто попрацювати.

“Треба звернути увагу на те, що немає поняття “негативна”, “погана” оцінка. Є та, що “потребує покращення, – ділиться своїми думками Катерина Зоц. – Такий підхід не клеймить дитину, а каже, що все в твоїх руках, все можна покращити, якщо працювати більше. Дітей вчать ставити собі цілі з покращення того чи іншого предмету, навички. У поясненні до звіту так і сказано: “Ми, вчителі, тут для того, щоб розкрити потенціал учня; ефективна співпраця вчителів, батьків та учнів гарантує успіх останнім”.

Третя частина свідоцтва – характеристика досягнень учня попредметно. У розділі “Сильні сторони/кроки для вдосконалення” учитель, який викладає певний предмет, зазначає, чого досягла дитина, що вона вміє робити. Це розлогий і конкретний коментар: наприклад, “Добре знає всі вивчені літери та їх звукове значення. Читає словами і складами, виявляє достатнє розуміння фактичного змісту тексту, за допомогою учителя будує зв’язні висловлювання на задану тему”.

Поряд з предметом учитель позначає рівень. Кожен рівень підпорядковується вимогам стандарту:

Від А до А+ Учень продемонстрував необхідні знання і навички з високим рівенем ефективності. Досягнення перевершують стандарт провінції. (Рівень 4)

Від В до В+ Учень продемонстрував необхідні знання і навички з значною ефективністю. Досягнення відповідають стандарту провінції. (Рівень 3)

Від С до С+ Учень продемонстрував необхідні знання і навички з деякою ефективністю. Досягнення наближаються до стандарту провінції. (Рівень 2)

Від D до D+ Учень продемонстрував необхідні знання і навички з обмеженою ефективністю. Досягнення є значно нижчими за стандарт провінції. (Рівень 1)

R Учень не продемонстрував необхідні знання і навички. Потребує виправлення.

І Недостатньо даних, щоб надати оцінювальний лист.

Біля кожного предмету вчитель може вказати рекомендації, що потрібно робити учню, аби досягти кращих результатів. Рекомендації конкретні: наприклад, “щодня читати по 15-20 хвилин, переказувати прочитане, вигадувати й розповідати власні історії”.

Скачати файл можна за цим посиланням.

У школі, де вчиться дитина Катерини, класний керівник веде всі предмети, окрім музики та іноземної мови. Тож, він виставляє оцінку за свої предмети і за навчально-пізнавчальні навички. Але оцінка за останнє – це результат фідбеку від усіх учителів, які викладають у класі.

“Вражає, як вчителі підтримують дітей. Між собою вони діляться успіхами дітей та розповідають одне одному, як хтось в їхньому класі гарно малює, співає, або рахує… Коли дитина йде по коридору і зустрічає вчителя іншого класу, який їй каже: “Привіт! Я чув, ти круто рахуєш/співаєш/малюєш”, – кращої мотивації для дитини рухатися далі важко придумати”.

Батьки мають можливість призначити зустріч з вчителем, аби обговорити результати, поставити запитання. Для цього є окремий день, який називається PD day (personal development day). Зазвичай це п’ятниця, яку звільняють від уроків – вчитель займається лише зустрічами з батьками та роботою у шкільному офісі.

“За кілька днів після отримання звіту батькам надсилають імейл, в якому пропонують обрати свій 15-хвилинний слот для зустрічі з класним керівником у PD day. Між отриманням звіту та PD day проходять мінімум тиждень-два”.

За словами Катерини, такий підхід дає час підготуватись як учителю, так і батькам (наприклад, сформулювати чіткі запитання). Якщо ж у батьків виникнуть запитання незалежно від отримання звіту, то вони можуть написати вчителеві e-mail і домовитись про зустріч.

“Підходити на перервах та відволікати вчителя від роботи з дітьми в Канаді не прийнято”.

Польща

У Польщі з початку 2000-их років послуговуються описовою оцінкою досягнень учнів в початковій школі.

Вчителі мають чіткі рекомендації, як її сконтруювати. У першому класі оцінювання відбувається після першого півріччя і в кінці року. Для цього вчитель має три рівні: високий, задовільний і низький.

Для кожного предмету визначені характеристики для всіх трьох рівнів. Аби сконструювати описову оцінку, вчитель, який викладає той чи інший предмет, обирає потрібний рівень і складає оцінку із пропонованих характеристик.

Наприклад, з математики на високому рівні пропонують такі характеристики:

“Орієнтується в просторі. Розпізнає і називає геометричні фігури. Вільно додає і віднімає в межах тридцяти. Вільно множить і ділить в межах тридцяти. Самостійно складає умови завдань до заданої математичної формули і розв’язує їх. Здобуті знання застосовує на практиці”.

А на задовільному рівні – “Орієнтується в просторі. Розпізнає і називає геометричні фігури. Порівнює числа у межах ста. Оперує числами в межах двадцяти без використання підручних засобів. Розуміє суть ділення і множення. Вправно ділить і множить в межах тридцяти. Самостійно розв’язує прості текстові задачі, з допомогою вчителя – складні”.

Тож, учитель може сконструювати описову оцінку, використовуючи запропоновані формулювання, переміщаючись по рівнях.

Скачати файл можна за цим посиланням.

Також у Польщі є критерії, як визначити рівень учня за умовним трирівневим поділом. Наприклад, щодо роботи в команді на найвищому рівні написано, що учень “творчо і безконфліктно працює в колективі”, на середньому – що “безконфліктно працює в колективі”, а на найнижчому – “намагається безконфліктно співпрацювати в групі, хоч не завжди може впоратися з емоціями”.

Найвищий рівень мовної компетентності передбачає, що учень“висловлюється вичерпно, повними реченнями, читає вільно, виразно, з розумінням”, середній – що ”висловлюється короткими реченнями, читає правильно, з розумінням”, а низький – що “висловлюється короткими реченнями, читає правильно, завжди з розуміннями”.

Скачати файл можна за цим посиланням.

Замість завершення

Нам відомо, що МОН уже розробило новий шаблон свідоцтва досягнень для учнів перших класів і методичні рекомендації для них. Найближчим часом їх надішлють пілотним класам з пропозицією саме за цим зразком оцінити учнів та надати міністерству зворотний зв’язок. За результатами відгуків учителів пілотних класів, новий документ удосконалять і запропонцють усім школам України. Це надзвичайно важливий крок, який має змінити культуру ставлення до оцінювання в школі загалом.

Іванна Коберник, Вікторія Топол, “Нова українська школа”