Школа без стресу: як вчаться найщасливіші діти в світі

Голландські школи дають учням комфорт, свободу і умиротворення. Це при тому, що діти йдуть вчитися вже в 4 роки, а в деяких програмах немає звичних хімії та фізики. Зате в учнів і їх батьків завжди є вибір, чому і як саме вчитися в школі.

У 2013 році UNICEF визнав голландських дітей найщасливішими в світі. До порівняння, Великобританія виявилася на 16-му місці, а США – на 26-му. Рівень щастя оцінювали за п’ятьма категоріями: добробут, здоров’я і безпека, освіта, поведінка і ризики, будинок і оточення.

Ми закидали ноги на стіл і курили (сигарети) разом з учителями. Було відчуття абсолютної свободи, – розповідає голландська подружка про шкільні часи.

Її дочці зараз 14, і вона рада, що система змінилася. Це був період турбулентності і перегинів в освіті. Зараз все по-іншому.

Одним з показників стало бажання голландських дітей ходити в школу. Журналісти називають систему голландської освіти “школою без стресу”. А іноземці часто говорять, що вона виховує «середнячків». Що ж в ній особливого?

У Голландії майже всі школи публічні і фінансуються державою.

Приватних шкіл практично немає. Ті ж, котрі все-таки існують, в основному релігійні. Але навіть там у дитини є право вибору. Можна піти в юдейську школу і залишатися католиком. Голландія – країна свободи.

Коли дитині виповнилося три роки, батьки повинні подати заявку в школу. Можна подати максимум в п’ять шкіл в своєму районі. Голландці можуть намагатися потрапити в школу за межами району, але шанси на успіх малі.

Діти йдуть до школи з чотирьох років.

Ніхто не чекає наступного академічного року. Якщо дитині виповнилося чотири роки 25 березня, то 26-го її вже чекають в школі. Діти 4-6 років перемішані в одному класі. Головне завдання в цей час – навчити дітей взаємодіяти один з одним, домовлятися, розвивати моторику, підготувати до письма та читання. Все відбувається в ігровій формі. Якщо у дитини є бажання глибше вивчати якісь предмети, їй дають інструменти для самостійного розвитку. Не виходить читати або писати, ніхто змушувати не буде. Вважається, що до семи років рівень дітей вирівнюється.

До 10 років в голландських школах не задають домашнього завдання взагалі.

Для голландців важливо, щоб час після школи діти витрачали на ігри, тому до 12 років не буває іспитів і тестів. Тому діти не бояться поганих оцінок і школи. Такий підхід виключає змагання один з одним. Суть голландської системи освіти – дати дитині можливість отримати задоволення від процесу і розкрити себе. Голландські батьки не наймають репетиторів, якщо дитина «не тягне». Вони вважають, що досягнення не завжди ведуть до щастя, зате щастя може привести людину до досягнень; що людину і її індивідуальність ні в якому разі не можна ламати, і дитині для відчуття щастя необхідно право вибору.

Доросле життя в Голландії настає в 12 років.

В кінці середньої школи діти здають іспит, який зумовлює майбутній розвиток. На іспиті дивляться, як дитина здає математику, розуміє текст, наскільки швидко може читати і знає орфографію. До цих показників додається думка вчителів, так що оцінка в будь-якому випадку суб’єктивна. Наприклад, учитель може переглянути результати тесту, пояснити їх схвильованістю дитини і специфікою її характеру. Батьки зазвичай довіряють цій експертизі і слухають поради школи. Таким чином школа визначає, як буде виглядати навчальний план конкретної дитини на найближчий рік виходячи з її потенціалу в майбутній професії.

Є вибір різних моделей і систем навчання в школі.

Дитину направляють по одній з трьох систем навчання, які визначають обсяг і глибину навчального плану. При бажанні сім’ї та можливостей дитини рівень можна переглядати в бік підвищення. У той же час школа може відправити дитину на рівень нижче, якщо бачить, що вона не встигає. Якщо максимально спростити, то система виглядає так: найпростіший план – ви закінчите школу і вуз в 19 років і будете робочим, другий варіант – закінчите в 21 і станете шкільним учителем, третій- закінчите в 22 і будете в перспективі професором.

60% дітей потрапляє в середню групу і вчаться в школі до 16 років.

Це середня оцінка, так що особливих досягнень сім’я від дитини не чекає. Саме через це голландську систему вважають орієнтованою на середнячків. Один вчитель розповідав, що керівництво школи просило його переглянути роботи, які не отримали прохідний бал з метою цей бал завищити. Так до «середнячків» потрапляли навіть ті, хто провалив рік.

У школі обов’язково вчитися до 16 років, а далі можна відвідувати уроки всього два рази в тиждень.

У 17 років можна піти в гімназію, якщо потім хочеш вступати до університету. А якщо займатися економікою, філософією або біологією набридло, варто отримати беруп. Беруп – це професія. Наприклад, якщо хочеш працювати в індустрії краси, то йдеш в коледж саме за цією професією і отримуєш саме цю спеціальність. Як показує практика, ті діти, які вибирають беруп, швидше влаштовуються в житті. А ті, хто йдуть далі до університету і вчать шість мов, потім стикаються з труднощами з пошуком роботи, тому що в Голландії потрібні люди, які виконують роботу руками. У цих людей завжди буде робота: слюсарі, будівельники і так далі. І у них зарплати часто вищі, ніж у вчителів з шістьма мовами.

Навіть якщо прийняти версію «країни середнячків», середній рівень знань голландців вище середнього рівня знань в інших країнах. У рейтингу 200 найкращих університетів світу за кількістю навчальних закладів Голландія стоїть на третьому місці після Великобританії і США. Голландська система освіти ставить перед собою завдання випустити людей із середньою освітою і професією, а більш амбітним дітям дає широкий спектр вибору університетів. Голландці визнають очевидне: більшість і правда йде працювати в прикладну область. І на них тримається функціонування країни. У той час як наука – дуже вузький прошарок.

Якщо подивитися на будь-який клас в українській середній школі, там буде п’ять відмінників, три двієчника і інші перебиваються з трійки на четвірку. Ця схема відображає і суть голландської системи. З 12 років стає зрозуміло, чи є сенс очікувати від дитини прориву в області медицини чи ні.

Є думка, що голландська система не стимулює, задаючи спочатку дуже низький рівень очікувань. Я вважаю, що вона дає дитині розуміння того, що чим більше вона працює в школі, тим вище її шанси. А це в першу чергу виховує відповідальність за власне майбутнє.

МамаТато