Боєць полку Національної гвардії України “Азов” 30-річний Владислав Жайворонок (позивний “Вікіпедія”) розповів, як пережив блокаду на “Азовсталі” та полон. Під час одного з обстрілів Маріуполя його було тяжко поранено.
Як розповів боєць в інтерв’ю журналістці Яніні Соколовій, на “Азовсталі” він перебував з березня по травень 2022 року. Унаслідок бомбардування одного з бункерів, за кілька годин до евакуації з заводу Владу відірвало ногу та пошкодило око.
Серед тяжко поранених його було евакуйовано до тимчасово окупованого Донецька, де три місяці він провів у лікарні. Пізніше його було звільнено в межах обміну полоненими.
“Нас везли до Новоазовська, я був практично весь час непритомний. У противника було завдання, щоб ми або не померли, або померли мінімально. Тому я потрапив до лікарні в Донецьку, а хтось потрапив у полон на Оленівку”, – розповів він.
Воїн додав, що поранених захисників Маріуполя не катували, проте охорона, що складалася з мобілізованих у так званій ДНР, тиснула психологічно.
“Тих, хто лежав у лікарні, не катували, але був моральний тиск. Розповідали, що “Запоріжжя їхнє”, що “від Києва нічого не залишилося”, “Ленін разом з Катериною придумали Україну”, – згадав боєць “Азова”.
За його словами, полонені українські військові були позбавлені будь-якого зв’язку.
Їм (окупантам-наглядачам. – Ред.) було дуже приємно бачити, що ми страждаємо. Жодного доступу до зв’язку не було, ми мали знати, що “Запоріжжя їхнє”, що “поляки в нас уже господарі”, ставлення до нас було вкрай негативним”, – сказав Влад.
Він також розповів, що в колонії в окупованій Оленівці до евакуації з “Азовсталі” “відбувалося те, що Женевська конвенція не схвалює”:
“Там хлопцям болгарками знімали татуювання тощо. Коли була екстракція вже з “Азовсталі” масова, охорону в Оленівці поміняли на росіян, і катувань і страт там поменшало”.
При цьому захисник вважає, що вибух у СІЗО стався не внаслідок прильоту – приміщення було підірвано зсередини.
“Дуже багато факторів вказують, що вибух стався із середини, що це не приліт, а із середини було підірвано. Мені невідомі боєприпаси, які могли таке зробити. Я вважаю, що це була якась спланована акція, можливо, щоб щось приховати, можливо, допалити тіла, які стали тілами ще до цього”, – припустив воїн.
Він також зізнався, що переломним моментом у битві за Маріуполь для нього стала загибель знайомої.
“За два-три тижні до евакуації загинула наречена мого кращого друга. Для мене це було дуже важко прийняти, тому що я відніс це на свій рахунок”, – сказав Владислав Жайворонок.
- intense_post_subtitle:
- intense_post_single_template:
- intense_featured_gallery:
- intense_featured_image_type:
- standard
- intense_image_shadow:
- null
- intense_hover_effect_type:
- null
- intense_hover_effect:
- 0
- intense_featured_audio_url:
- intense_featured_video_type:
- intense_featured_color:
Apologies, but no related posts were found.