Як найкращий вчитель навчає дітей української

Переможцю Global Teacher Prize Ukraine 2021 Артуру Пройдакову лише 31. Він – виходець із Луганщини, викладає українську мову та літературу в одній із київських шкіл і закоханий у свої предмети. Як найкращий вчитель України навчає дітей української – читайте лайфхаки у статті.

Джерело:“Нова українська школа”.

Відомо, що випускники Артура Пройдакова складають ЗНО з української мови та літератури на 190+ балів без додаткових занять та репетиторів.

Вчитель розкрив секрети свого викладання. Він впевнений, що сучасні діти – дуже прагматичні. “Проте якщо ми хочемо, аби їм було цікаво на уроках, то маємо показати зв’язок предмета з реаліями навколо учнів”, – каже Пройдаков.

Артур Пройдаков зізнається, що йому в дитинстві пощастило з вчителькою мови та літератури – вона змогла прищепити зацікавлення українською. І коли настав час вступати до вишу, він обрав українську філологію.

Паралельно він викладав у коледжі для старшокласників та студентів перших курсів предмети лінгвістичного блоку – мову, літературу, риторику. І так тривало до 2014 року.

Ніхто не вірив, що це надовго. Спочатку з’явилися чужі прапори над адміністративними будівлями. Ми однаково не вірили. Навіть навчальний рік тоді розпочали, щоправда, з 1 жовтня, але розуміли, що маємо давати дітям знання й лишатися патріотами,
– розповідає вчитель.

Через це Артуру Пройдакову довелося переїхати. За його словами, стереотипи щодо переселенців були надто сильними, і батьки не хотіли бачити поруч зі своїми дітьми вчителя зі Сходу.

Та їхня думка швидко змінилася, коли вони побачили перші результати – діти неабияк захопилися предметами, що їх молодий учитель викладав по-новому. А коли випускники почали складати ЗНО на 190+ балів, то потрапити в класи до вчителя схотіли всі.

Лайфхаки, як навчити дітей української мови

Артур Пройдаков зізнається, що завжди намагається побудувати з дітьми конструктивний і цікавий діалог, використовуючи месенджери, соціальні мережі тощо. На уроках він постійно використовує щось нове, максимально залучаючи емоції.

“Ми не просто вивчаємо українську мову та літературу, я намагаюся популяризовувати сучасну українську культуру загалом – пропоную додаткові відео, посилання, джерела, де учні можуть знайти для себе щось цікаве”, – каже вчитель.

Помилки шукають в українських піснях

Наприклад, коли в класі учні вивчають тему лексичної помилки, то вони розглядають тексти сучасних українських виконавців, шукають в їх піснях лексичні чи граматичні помилки.

• Так, сучасна група “Время и Стекло” має, фактично, єдину україномовну пісню, що починається рядком “Моя любов чорна біль”. Де тут помилка? Діти одразу її бачать (“біль” чоловічого роду, – ред.).
• Або “давай залишимо більше для нас…” (“Океан Ельзи”). Діти вже знають, що в наказовому способі не варто використовувати “давай”, а потрібно сказати “залишмо” чи “залишімо”.

Іноді вчитель, роздруковуючи для учнів такі тексти, навмисне додає граматичних помилок. Вони вмикають пісню, над текстом якої працюємо, й учні на роздруківці відслідковують ці моменти.

Учні вчаться на словах “лате” і “піца”

Навіть для диктантів Артур Пройдаков намагається дібрати тексти, у яких є сучасна лексика, з якою діти стикаються щодня.

Розумію, що традиційні “колосся, волосся, жито” тощо – це правильно, і на цьому можна вчитися, але дітям це нудно. А от те, що в українській мові слово “піца” має лише 4 букви, а в словах “лате” чи “капучіно” не має подвоєння, – вони точно запам’ятають,
– каже вчитель.

Пройдаков переконує, що таких цікавих і повчальних помилок довкола нас чимало. Я, наприклад, завжди роблю фото, коли бачу подібні ляпи на вивісках, у меню тощо, і відправляю в месенджери учням”.

З одного боку, каже, це викликає сміх, з іншого – діти вчаться бути уважними й самі помічають такі помилки та фотографують для свого вчителя й однокласників.

Пост замість твору

Часто вчитель дає учням завдання не просто написати твір, а написати есе в стилі посту для соцмережі з дотриманням певних правил – 3 – 4 абзаци, до 5 речень у кожному, причому вони мають бути короткими, але місткими.

А теоретичний матеріал Артур Пройдаков готує зазвичай у вигляді мініпрезентацій і візуалізацій, з використання фотографій та ілюстрацій.

“Намагаюся застосовувати різні активності на уроках: умовно, 5 хвилин дивимося теоретичну презентацію, 5 хвилин обговорюємо, 5 хвилин робимо вправи”, – додає вчитель.

А ще Артур Пройдаков заохочує дітей до української поза школою. Він завжди спілкується з дітьми та їхніми батьками українською, навіть поза навчальним закладом.

Як зацікавити дітей літературою

На початку кожного навчального року вчитель обов’язково ставить учням запитання: назвіть трьох українських письменників. Стабільно чує ті самі три прізвища – Шевченко, Українка, Франко.

Сумно, коли діти виходять зі школи, знаючи лише ці прізвища. Зауважте, що і зміст їхніх творів детально мало хто пам’ятає – щось про селян, кріпаків, природу… Насправді ж література – це не тільки про розум, але ще і про серце,
– каже Пройдаков.

Вчитель має передати любов та повагу до культури, літератури загалом. Наприклад, при вивченні “Кайдашевої сім’ї” І. Нечуя-Левицького він говорить з учнями про письменника.

“Пропоную дітям цікаві факти біографії: що він ніколи не був одружений, що гуляв Києвом завжди одним маршрутом, яким ми теж можемо пройтися, шукаємо відео та навіть меми про письменника”, – зізнається педагог.

А ще нині вийшов серіал “Спіймати Кайдаша” Наталії Ворожбит. Тож учні можуть прочитати фрагмент тексту, а потім подивитися серію чи епізод і порівняти те, що було актуальним у 19 столітті й нині так само лишається актуальним.

Або візьмемо тікток. Якщо добре пошукати, то там можна знайти цікаві замальовки щодо навіть тієї ж “Кайдашевої сім’ї”. Так можна наблизити літературу до сучасності.

Зацікавлення читанням у дітей можна викликати осучасненням творів. “Візьмемо “Хіба ревуть воли…”. Питаю дітей, чи пам’ятають вони історію Джокера з фільму. Там схожа історія – з героя всі сміялися, знущалися, і він вирішив помститися, коли стане дорослим”, – каже він.

Артур Пройдаков вважає, що викладання літератури в школі потрібно осучаснювати, долучати до програми твори нинішніх авторів. За його словами, є чимало цікавих і корисних творів про те, що відбувається на сході України. Про це треба говорити на уроках.