Ідея інтеграції україноцентричних дисциплін, зокрема української мови, української та зарубіжної літератур, є нищенням національної системи мовно-літературної освіти. Про це йдеться у відкритому зверненні, що підписано представниками науково-педагогічної спільноти та громадськості, до міністра освіти Лілії Гриневич.
Звернення, за твердженням його підписантів, викликано планами МОН об’єднати українську мову, українську та зарубіжну літературу в один шкільний предмет.
“Вважаємо, що ідея інтеграції цих предметів, що видається як перспективна освітня новація з опорою на досвід європейської (зокрема, польської) школи, фактично є нищенням національної системи мовно-літературної освіти. Глибоко переконані, що під час гібридної війни, спрямованої на підрив української державності та деморалізацію нашої спільноти, інтегрувати чи об’єднувати (себто в будь-якому випадку, скорочувати) ідеологічно важливі україноцентричні предмети, що мають стати надійним фундаментом національної безпеки України, категорично не можна!”, – йдеться у зверненні.
Автори зазначають, що предмети українська мова, українська та зарубіжна література безпосередньо формують світогляд національно свідомої особистості, її національну картину світу, сприяють вихованню патріотичних почуттів, дають відповідь на важливі питання: “Хто я? Де мій дім? Кого я люблю?”.
“Усі три вищеназвані предмети є вельми важливими у вихованні української молодої генерації третього тисячоліття. Так, оволодіння державною мовою на належному рівні сприяє вирішенню питання об’єднання країни й позбавляє ворога, що використовував мовну карту як привід для війни, потужного засобу маніпуляції масовою свідомістю наших громадян. Для вирішення питання вкрай важливо мати самостійний мовний курс із достатньою кількістю навчальних годин”, – йдеться у зверненні.
Також підписанти звернення зазначають, що вивчення української літератури окремим предметом та у взаємозв’язку з курсом української мови, посилює дієвість останнього в оволодінні учнів мовленнєвими навичками, грамотністю, творчим та аналітичним мисленням, а предмет «Зарубіжна література» не тільки розширює обрії володіння рідною мовою, але й дає можливість через “інше” (“чужу культуру”) глибше пізнати “своє” (“рідну культуру”), побачити й осмислити її світовий контекст.
“Будь-який варіант об’єднання вищезазначених шкільних предметів, на наше глибоке переконання, є недоцільним, оскільки призведе до погіршення якості мовно-літературної освіти, втрати цілої низки життєво важливих компетентностей учнів та зведе нанівець потужний потенціал цієї тріади у вирішенні суспільно важливих і вкрай актуальних для України завдань”, – наголосили автори звернення.
- intense_post_subtitle:
- intense_post_single_template:
- intense_featured_gallery:
- intense_featured_image_type:
- standard
- intense_image_shadow:
- null
- intense_hover_effect_type:
- null
- intense_hover_effect:
- 0
- intense_featured_audio_url:
- intense_featured_video_type:
- intense_featured_color:
