“Мінімалка” на фоні е-декларування – подачка чи окозамилювання?

Минулий тиждень запам’ятається тим, що дуже широко, як в ЗМІ так і в суспільстві, найбільше обговорювалось дві теми – можливе збільшення мінімальної заробітної плати та е-декларування. Про перше зараз лише говорять, а от декларування вже провели, не дивлячись на багаторазові заяви про те, що його намагаються зірвати і іншу “зраду”.

Щодо мінімальної зарплати урядовці говорять про відсутність всіх ризиків для економіки держави, зауважуючи, що кошти візьмуть за рахунок детінізації цієї сфери. Про е-декларування теж висловлюють оптимізм – запевняючи, що всі до кого будуть питання, пояснять джерела свого збагачення.

Політичні експерти в свою чергу говорять, що можливе збільшення “мінімалки” може виглядати як замилювання очей, або навіть як урядовий популізм та громовідвід від реакції суспільства на результати декларування. А саме декларування називають «бомбою сповільненої дії» для людей, які при владі.

У неділю, в ефірі телеканалу «Київ», де гостем був директор Інституту аналізу та прогнозування Юрій Лісничий, теж обговорили ці теми та окреслили перспективи таких планів державної влади і оприлюднених статків чиновників високого рівня.

Стосовно можливого удару по українській економіці, якого може бути завдано через підвищення зарплат, експерт відзначив, що: «за словами економістів, від збільшених трат українців, максимум на 1-1.5% може збільшитись інфляція. Але розуміючи на скільки наша держсистема неповоротка, боротьба з корупцією – це віртуальна інстанція, через це важко про щось говорити. Але дивлячись на те, що в парламенті є більшість, вона функціонує, дане питання повинне бути винесене в парламент і проголосоване».

Якщо говорити про декларації, які чітко показали на яку широку ногу живуть наші чиновники, Юрій Лісничий сказав – «можливо це все переросте у певні розслідування, певних компетентних органів, по прикладу НАБУ, яке зацікавиться звідки взялися такі статки. Щодо українців, то вони могли тільки підозрювати як живуть можновладці, а виявилось, що вони не просто багаті, а набагато багатіші».

Побачивши суми в деклараціях, суспільство задається питаннями, а чи потрібно нам скільки народних обранців, які кормляться за рахунок наших податків? «це питання фігурує всі роки незалежності. Чим більший державний сектор, тим більший виникає скепсис. А в кінці кінців це питання конституції, змін, а можливо навіть референдумів» – зазначає експерт.

Ці теми ще довго будуть обговорюватись та дискутуватись в громадськості. Бо всі прекрасно розуміють – дати простій людині 3.2 тис грн., а самим збагатитись на захмарні суми – в цьому є певна несправедливість. Але варто думати виважено та зрозуміти, до такого кроку досі не вдавався ні один уряд, про таке зростання навіть не говорили. Розмови про таку можливість, це який не який але все ж прогрес і невеличкий крок на зустріч пересічному українцю.