Згідно з опублікованими нещодавно даними, частка дорослого населення США, що повідомляє про симптоми підвищеної депресії, через рік після початку поширення COVID-19 збільшилася більш ніж в три рази в порівнянні з рівнем до пандемії. Найзначніші погіршення пов’язують з введенням обмежень та ізоляції. Дані опубліковані в Lancet Regional Health – Americas.
Також дослідження показало, що протягом першого року пандемії найбільш уразливими для підвищеного рівня депресії були молоді люди, люди з низькими доходами та заощадженнями, які не перебувають у шлюбі та ті, хто відчувають численні стреси.
За словами Кетрін Еттман, провідного автора, кандидата наук з Університету Брауна, пандемія завдала шкоду життю та економічному добробуту, що відбивається на стані психічного здоров’я.
Подробиці роботи
Опитування однієї групи людей проводилося двічі – в березні та квітні 2020 року, потім через рік. Учасники заповнили PHQ-9 (Анкету про здоров’я пацієнта-9) і були включені в дослідження впливу COVID-19 і життєвих стресів на психічне здоров’я та добробут.
Як повідомляють автори роботи, у 2021 році 32,8% опитаних дорослих мали підвищені депресивні симптоми в порівнянні з 27,8% в перші місяці дослідження. Ці дані зіставили з показником 8,5% до пандемії – рівнем, заснованим на допандемічній вибірці з 5065 пацієнтів з Національного обстеження здоров’я і харчування.
Еттман і співавтори повідомляють, що пандемія COVID-19 і її економічні наслідки витіснили соціальні контакти, створили постійні фактори стресу та обмежили доступ до ресурсів, які захищають психічне здоров’я.Чотири групи найбільш постраждалих людей
Як показує дослідження, загострення депресивних симптомів найбільш поширене в чотирьох групах:
- Більш молоді пацієнти: у 43,9% пацієнтів у віці 18-39 років, які повідомили про підвищені депресивні симптоми, в порівнянні з 32,4% пацієнтів у віці 40-59 років і 19,1% пацієнтів у віці 60 років і старше.
- Люди з низькими доходами.
- Люди з низьким рівнем сімейних заощаджень.
- Люди, які ніколи не перебували у шлюбі.
Дослідження також виявило кореляцію між кількістю стресорів – втратою роботи, труднощами з пошуком можливостей догляду за дітьми, оплатою житла, були пов’язані з більшою депресією через 12 місяців після початку пандемії COVID-19 і посиленням симптомів депресії:
- 51,1% у людей з чотирма і більше стресорами;
- 25,8% – з двома або трьома стресорами;
- 17% – з одним стресором або без нього.
За словами доктора медицини Сандро Галі, ще одним поясненням значного зростання депресивних симптомів є тривалість пандемії. COVID-19 відрізняється від інших травмуючих подій своєю тривалістю, широким поширенням і нерівністю.
Висновки експертів
Дослідники вважають, що клініцисти, представники громадської охорони здоров’я і політики повинні знати про вплив COVID-19 на психічне здоров’я. Це допоможе своєчасно вжити заходів для лікування і запобігання депресії та створенню умов, які дозволять людям позбутися симптомів хвороби.
Одне з обмежень дослідження, за словами доктора медицини Девіда Пудер, полягає в охопленні людей у віці від 18 років. Тому немає даних щодо учнів молодшого віку, які не могли відвідувати школу і бути зі своїми друзями під час COVID-19. Також він зазначив, що PHQ-9 часто є інструментом для виявлення депресії, і його не слід використовувати для контролю змін психічного здоров’я з плином часу.
Водночас однією з сильних сторін дослідження було виявлення зв’язку посилення депресивних симптомів та ізоляції. Це показує, що певні групи схильні до вищого ризику, включаючи групи з меншими фінансовими ресурсами та групи з великим стресом.
- intense_post_subtitle:
- intense_post_single_template:
- intense_featured_gallery:
- intense_featured_image_type:
- standard
- intense_image_shadow:
- null
- intense_hover_effect_type:
- null
- intense_hover_effect:
- 0
- intense_featured_audio_url:
- intense_featured_video_type:
- intense_featured_color:
