Як образити співрозмовника крапкою в повідомленні

“Звучить непогано.”

Що ви відчуваєте, коли кличете друга на вечерю, а у відповідь отримуєте таке повідомлення? З крапкою в кінці.

А тепер уявіть, що друг написав би вам те саме, але трохи по-іншому. Ну наприклад:

• “Звучить непогано”

або навіть

• “Звучить непогано!”

Гретхен Маккалох, яка займається інтернет-лінгвістикою, каже, що все більше й більше людей сприймають крапку в кінці повідомлення як грубість.

Все через особливості нашого спілкування в додатках типу WhatsApp і Facebook Messenger.

“Якщо ви молода людина і відправляєте комусь повідомлення, то стандартний спосіб відділити ваші думки одну від одної – просто відправити кілька окремих повідомлень”, – каже пані Маккалох.

“Оскільки головне в інтернет-листуванні – це саме повідомлення, то будь-що інше, що з’являється там додатково, може викликати додаткові інтерпретації”.

Дослідження Бінгемтонського університету, проведене у 2015 році серед 126 студентів, показало, що повідомлення, які закінчуються крапкою, здалися їм менш щирими.

У мовленні крапка найчастіше супроводжується зниженням голосу – це допомагає зрозуміти, що мова йде про кінець речення. Водночас вона також асоціюється з певною формальністю та серйозністю, додає пані Маккалох.

“Крапка – це цілком нормально, якщо ваше повідомлення передає щось серйозне. Проблема виникає, коли ви пишете щось позитивне, а потім раптом ставите крапку. Саме це протиставлення й викликає ось це відчуття пасивної агресії з боку співрозмовника”.

Тож, як ми можемо зрозуміти: той хто, пише вам, дійсно чимось роздратований, чи крапка в його повідомленні нічого не означає?

Еріка Дерікс, викладач лінгвістики в Астонському університеті в Бірмінгемі, каже, що все залежить від контексту.

“Якщо ваші друзі під час листувань не ставлять крапок, а потім раптом її використовують, можливо, вони намагаються вам на щось натякнути”, – каже пані Дерікс.

Окрім того, пояснює вона, на використання пунктуації в інтернет-листуванні також сильно впливає вік співрозмовників і те, як часто вони користуються месенджерами.

Приміром, молодші люди більш схильні відправляти повідомлення без крапок.

Лінь та неосвіченість чи мовна креативність?

Використання неформальної граматики та сленгу в листуванні іноді супроводжується звинуваченнями у неосвіченості та ліні.

Проте пані Маккалох зауважує, що в часи, коли у смартфонах є функція автоматичного виправлення помилок, використовувати сленг чи навмисно неправильні вислови, навпаки, потребує від користувачів додаткових зусиль – тому говорити про лінь можна навряд чи.

Окрім того, інтернет-листування змушує людей вигадувати нові способи вираження власних емоцій та інтонацій – без використання мови тіла і голосу.

“Після кількох десятиліть досвіду листування ми вже маємо таку величезну кількість способів висловити іронію чи щось інше”, – каже дослідниця.

Приміром, акронім “лол” (від англ. laugh out loud) може означати як щиру посмішку, так і сарказм. Також не варто забувати про емодзі.

За словами Гретхен Маккалох, усі ці речі заохочують людей до мовної креативності.

BBC.com