Шахраї, які активізувалися в інтернеті, використовують різні схеми обману для крадіжки персональних даних українців та зняття грошей із банківських рахунків. Правоохоронці розповіли про поширені хитрощі зловмисників, і дали поради, як уберегтися від кіберзлочинців.
Про це передає Pravdatutnews.
Як зазначає старша інспекторка управління протидії кіберзлочинам у Львівській області Валерія Іванкова, найчастіше такі шахраї використовують для прокручування афери телефон та месенджери.
Фішинг – типова схема
Зловмисники розсилають посилання, схожі на офіційні джерела інформації, але мають деякі зміни. Так, шахрай безпосередньо отримує всю інформацію, що обробляється на сайті.
Наприклад, це можуть бути майже ідентичні копії державних сайтів, де аферисти обіцяють громадянам виплати.
Далі за допомогою онлайн-сервісів та масового розсилання SMS громадянам надходило повідомлення про отримання соцдопомоги, пояснює інспектор управління протидії кіберзлочинам у Львівській області Денис Вовниш.
“Зокрема Є-підтримка, допомоги від ЄС та інших платіжних фондів. Після цього користувачі переходили за даним посиланням з смс-повідомлення, вони вводили свої банківські реквізити й таким чином персональні дані ставали відомі зловмисникам”, – каже він.
Як уберегтися
У поліції звертають увагу на те, що є спеціальна база даних, де громадяни можуть перевірити, чи можна довіряти тому чи іншому ресурсу.
Для цього слід зайти на сайт кіберполіції та в розділі “Stop Fraud” https://cyberpolice.gov.ua/stopfraud/ подивитися: чи є номер телефону, банківська картка або посилання на сайт у базі шахраїв кіберполіції.
“Це не є 100% панацеєю від того, але це варіант себе убезпечити”, – сказав правоохоронець.
Крім того, в поліції рекомендують гуглити безпосередньо номери телефонів, банківські картки, відгуки на сайт, дивитися різні ресурси інформації.
До речі, нещодавно в Telegram запрацював аналогічний чат-бот від кіберполіції, де можна перевірити, чи не намагаються обдурити вас зловмисник.
Дзвінки від шахраїв
Також злочинці можуть у телефонному спілкуванні виманювати у людини всю інформацію безпосередньо про ваші персональні дані, про банківську картку: її номер або CVV- номер, про термін дії.
“Або ж вони спонукають вас до інших дій, наприклад, ваш родич перебуває у небезпеці або потрапив у якусь лиху подію й через те необхідно надіслати певні кошти, щоб йому допомогти”, – розповіла Іванкова.
- intense_post_subtitle:
- intense_post_single_template:
- intense_featured_gallery:
- intense_featured_image_type:
- standard
- intense_image_shadow:
- null
- intense_hover_effect_type:
- null
- intense_hover_effect:
- 0
- intense_featured_audio_url:
- intense_featured_video_type:
- intense_featured_color:
