• Українська
  • Русский

Як допомогти “совам” не занапастити своє здоров’я?

Дослідження різниці здоров’я між тими, хто прокидається рано, і тими, хто веде “нічний спосіб життя”, дійшло до невтішних висновків для останніх. Про це пише кореспондент BBC News з питань здоров’я Алекс Терріен.

Вчені стверджують, що у порівнянні з “жайворонками”, “сови” більше ризикують отримати психологічні розлади, хвороби дихальних шляхів і взагалі більш схильні до ранніх смертей.

Але чи справді бути “совами” так вже погано для здоров’я і чи варто перетворюватися на “жайворонків”?

Соціальний джет-лег”

Знайома багатьом ситуація – після довготривалих спроб нарешті заснути будильник раптово висмикує вас з такого очікуваного сну.

А на вихідних ви спите набагато довше від свого звичного режиму протягом трудового тижня.

Це виглядає цілком логічно, однак насправді може бути ознакою того, що вам бракує сну й ви страждаєте на так званий “соціальний розлад біоритму” – “соціальний джет-лег”.

джетлегКопирайт изображенияGETTY IMAGES
Image captionНа “соціальний джет-лег” впливають і шкідливі звички – у курців та любителів алкоголю він, зазвичай, більший

Це поняття описує різницю між режимом сну протягом робочого тижня та протягом вікенду, коли ми можемо лягати спати й прокидатися, коли забажаємо.

Чим більшою є ця різниця, тим більшим є ризик отримати проблеми з серцем та інші хвороби метаболізму.

БІЛЬШЕ НОВИН ОСВІТИ, УКРАЇНИ  ТА СВІТУ НА НАШІЙ СТОРІНЦІ У ФЕЙСБУЦІ – Ukr.life – Українське життя  СТАВТЕ “ЛАЙК” ТА ЗАВЖДИ БУДЬТЕ В КУРСІ ПОДІЙ

Загалом дослідники дійшли висновку, що “сови”, а особливо ті, хто лягає спати дуже пізно, ризикують здоров’ям суттєво більше, ніж “жайворонки”.

Вік і гени

Що ж робити “совам”?

Чи мають вони пожертвувати своїм довгим сном на вихідних, щоб не вибиватися з ритму сну протягом всього тижня?

“Це найгірше, що ви можете зробити”, – каже Тіль Роннеберг, професор хронобіології з Інституту медичної психології Університету Людвіга-Максиміліана в Мюнхені.

Він вважає, що бути “совою” не означає автоматично отримати букет заховрювань.

“Якщо ви не висипаєтесь протягом п’яти [робочих] днів, то краще спробувати “наздогнати” сон відповідно до кращого особисто вам ритму, що означає – спати довше”, – радить вчений.

Все це викликане тим, що час, коли нам хочеться спати, залежить не лише від звичок чи дисципліни, а й від “біологічного годинника”, на який дуже впливають гени.

Решта факторів, які впливають на біоритм – оточення та вік.

світлоКопирайт изображенияGETTY IMAGES
Image captionБільше сонячного світла зранку допоможе “совам” стати схожими на “жайворонків”

20 років – піковий період, коли організм налаштований на “нічне життя”. З дорослішанням і старішанням “біологічний годинник” все більше переналаштовується на те, щоб прокидатися рано.

Самі ж “біологічні годинники” різняться від “дуже ранніх” до “дуже пізніх” з проміжними варіантами.

Експерти попереджають – просто вставати раніше не допоможе змінити ваші генетичні звички, а натомість ще більше зменшить час сну, якого вам і так не вистачає протягом тижня.

Але стати більше схожими на “жайворонків” “совам” може допомогти зміна режиму перебування під світлом.

Наші “біологічні годинники” пов’язані з часом сходу і заходу сонця.

Однак багато хто зараз насправді дуже мало часу проводить на справжньому сонячному світлі протягом дня, й замість цього оточений штучним світлом вночі.

А це відкладає час, коли нам хочеться спати – особливо для “сов”, які біологічно вже більш схильні до “нічого життя”.

сонКопирайт изображенияGETTY IMAGES
Image caption“Сови” більше ризикують здоров’ям, однак “силова” зміна ритмів може лише нашкодити

Отримуючи більше сонячного світла зранку й зменшуючи кількість штучного світла ввечері – зокрема від телефонів та комп’ютерів, які продукують багато потужного синього світла – можна натренувати свій організм прокидатися та лягати спати раніше.

Дослідники біоритмів також закликають працедавців, освітян та суспільство загалом більше підлаштовуватися під “сов”.

Наприклад, дозволяти їм починати і закінчувати навчання чи роботу пізніше.

А професор Рассел Фостер з лабораторії офтальмології і сну у Циркадному інституті нейронаук впевнений, що запровадження робочих графіків відповідно до “біологічних годинників” робітників лише підвищить їхню ефективність протягом всього тижня.

BBC

dsq_needs_sync:
1
Tagged under

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *