За роки незалежності Україна має незмінно позитивні стабільні імідж-маркери до яких належать: культура, традиції та етнічне вбрання, – розповідає науковець Вероніка Чекалюк. Історично-культурні елементи та символіка: національне вбрання України – вишиванка у 2015-2017 роках є визнаним світовим трендом. Дизайнери світу активно використовують розшиті квітами і народними українськими візерунками сорочки, блузи і сукні у своїх колекціях. У світових ЗМІ з’являється все більше фотографій всесвітніх зірок у блузках і сукнях, прикрашених традиційним українським візерунком. Згадаймо, як після Революції Гідності протягом 2014-2015 рр. зірки Голівуду та інші медійні обличчя світу підтримували Україну, висловлюючи обурення у ЗМІ агресією з боку Росії, при цьому одягнувши одяг з українською символікою, вишиванку. Подібні флешмоби дуже популярні і тиражуються у медіа по сьогодні.
Період 2014-2017 рр., спостерігаючи за тиражуванням у медіа теми популярності країни, стаємо свідками того, як Україна переходить із категорії просто країна в категорію бренд. Фахівці FutureBrand задекларували, що не всі з 75 досліджених країн можна кваліфікувати як «бренд» – тільки 22 відповідають критеріям і мають конкурентну перевагу над іншими. Україна поки що у переліку розглядається світовими експертами як перспективна держава на шляху до того, щоб стати брендом. Потенційні інвестори і бізнес-партнери, світові корпорації заявляють, що вони будуть торгувати охочіше з країною брендом, ніж просто країною.
Країна-бренд – це висока якість продукції-послуг; інтерес до туризму і навчання в країні; екологічна безпека і сприятлива комфорту інфраструктура; більш ніж задовільний рівень життя громадян; низький рівень корупції; відсутність економічної кризи, воєнно-політичних конфліктів.
За результатами щорічного дослідження FutureBrand Том Адамс, генеральний директор департаменту стратегії на FutureBrand і співавтор доповіді, оприлюднив пріоритети у формуванні державного бренда: «Традиційним пріоритетом є популяризація на державному рівні ідентичності країни, робота над репутацією, що формує корпоративний і споживчий бренд, у подальшому і підняття у іміджевому міжнародному рейтингу».
Отже, як вважає Вероніка Чекалюк у своіх дослідженнях, тема “ідентичності, вишиванка, традиції – це той базовий мінімум у піднятті рейтингу України у світі, котрий може підтримати кожен українець-патріот. Успішний досвід процесу іміджетворення науковець – практик Вероніка Чекалюк пропонує запозичити у світових держав, що досягли статусу бренда і вдало створили позитивний імідж. Наприклад, Україна може скористатися досвідом трансформації Південної Кореї, економіка якої з 60-х років XX століття розвивається рекордними темпами. Рівень життя в країні на сучасному етапі може бути прирівняний до деяких країн Європейського Союзу. Уряд сприяв імпорту сировини та нових технологій коштом кінцевого продукту, заохотив ощадливість та капіталовкладення. Внаслідок економічних реформ, які запропонував уряд у 2005 році, країна має помірну інфляцію, у 2005 році вона становила 2,8%, відносно невеликий відсоток безробіття — 3,7%. Південна Корея заробляє експортом товарів більше, ніж витрачає, чим демонструє свою стабільну економіку”.
Автор фото: Віталій Запорожченко
За матеріалами : Чекалюк В. В. Формування іміджу України у ЗМІ: монографія / Чекалюк В. В. – К.: Центр вільної преси, 2016. – 356 с. ISBN 978–966–2123–78
- dsq_needs_sync:
- 1
