Початок 2018 року. Що ми маємо в контексті світової привабливості України? «Рівень довіри можемо простежити аналізуючи класичні й соціальні медіа, – аналізує іміджмейкер-науковець Вероніка Чекалюк. Держава у стані неоголошеної війни, з тимчасово окупованими територіями не може мати цілісний позитивний імідж. Вагомим внеском у його формування є продумане, цілеспрямоване і сплановане інформаційне протистояння. Міністерство інформаційної політики України має певні напрацювання у веденні інформаційної війни, але оперативніше діють волонтерські та громадські організації, які більш мобільні завдяки патріотизму як мотивуючому фактору і сучасному менеджменту, їм довіряють у соціальних мережах, їх підтримують міжнародної спільноти. Крім того, українські ІТ-фахівці загалом користуються авторитетом на світовому рівні.
Позитивним фактором є те, що кіберактивісти починають співпрацювати з державою. Одним із таких проектів є Український кризовий медіацентр, створений ще у березні 2014 року, який цілодобово надає доступ до об’єктивної інформації про Україну засобам масової комунікації зі всього світу. Організатори сайту своїм завданням також вважають за необхідне розповісти світові не тільки про військову сферу, а й економічну, гуманітарну тощо», – наголошує іміджмейкер.
Яким буде 2018 й рік? «Від розв’язання конфлікту в Україні залежить майбутнє не тільки нашої країни, а й Європи в цілому, яка досі не виробила ефективних механізмів протидії гібридній війні. Якщо на початку активної фази гібридної війни Україна не готова була адекватно протистояти агресії, то нині ситуація докорінно змінилася. Можемо сказати, що в складних умовах інформаційно-психологічної ворожої пропаганди наша держава робить правильні неквапні (продумано-послідовні) іміджеві кроки. Так у 2014-2017 рр. іноземні оглядачі при згадці про Україну спочатку акцентували на подіях Євромайдану, анексії Криму, початку бойових дій на Донбасі, а згодом ці теми відійшли на задній план як локальні конфлікти, що глобально не впливають на міжнародні процеси: більше йшлося про корупцію, відсутність реформ, скандали з участю високо посадовців, – підсумовує Вероніка Чекалюк. На думку науковця-іміджмейкера, на офіційному рівні Україна недостатньо активно інформує закордонну громадськість про події на Донбасі, порушення мінських угод тощо. Вероніка Чекалюк наголошує на створенні мережі іміжево-інформаційних медіагенцій за кордоном. Створення позитивного іміджу, топ-бренда держави – комплексна проблема, яку здатен вирішити уряд й медіа. Будувати стратегію виключно на ентузіазмі, емоціях не професійно і не варто, потрібна фахова систематична продумана робота. Формування бренда передбачає не лише фаховість медійних працівників, а й інвестиції у проект і послуги високваліфікованих іміджмейкерів та PR-технологів. За відсутності команди важко виглядати у вигідному світлі у ЗМІ, саме тому серед публічних діячів так мало професіоналів, основна причина – небажання інвестувати у розвиток і послуги іміджмейкерів, прагнення обмежитися малобюджетними інформаційними приводами. Імідж у ЗМІ формується завдяки публічності, адже репутація будується на реальних справах і подіях», – розглядає проблематику іміджмейкер.
Досліджуючи питання державного іміджу, Вероніка Чекалюк пропонує варіанти інформаційних приводів для тиражування у світових ЗМІ, зосередитися на впливі культурно-мистецьких заходів на формування сприйняття України. Те, що любимо й те, чим пишаємося, те, що найбільше мотивує – це і є енергія розвитку й іміджетворення, – розмірковує Вероніка Чекалюк, так тема мистецтва й культури одна з найпотужніших і найнейтральніших, зазначає іміджмейкер-практик й продовжує вивчати особливості впливу мистецтва на формування іміджу політичного діяча й держави в цілому. У своїх дослідженнях презентує власний доробок (імідж-кейс), що доводить дієвість та ефективність використання мистецьких, культурних, історичних інформаційних приводів для підсилення позитивного іміджу.
Любіть свою країну й вона розвиватиметься у 2018-му й надалі.
- dsq_needs_sync:
- 1
