Стало відомо, як російські казки виховують покоління рабів

Народні казки відображають ментальність етносу та здатні багато розповісти про спосіб мислення та модель поведінки його представників. Цей епос закладає дитині норми, які прийняті у суспільстві.

Первинне призначення казки – навчити дитину розрізняти добро та зло, показати, як належно поводитись, що можна і не можна робити.

Натомість у російських народних казках присутнє насилля, невігластво й навіть згадки про алкоголь. Цілі покоління виховують на народних героях – Івану-дурневі, неробі Ємелі чи солдаті-п’яниці.

Про те, як по казках можна зрозуміти ментальність росіян, розповів професор і доктор філологічних наук Святослав Пилипчук у програмі “Історія обману“. Науковець проаналізував їхні народні казки і персонажів, які є ідеалами для їхнього суспільства.

Що казки можуть розповісти про ментальність народу

“Казка є дзеркалом, яке відображає життя суспільства і показує, чим воно “дихає” і що для нього є важливим та цінним”, – каже Пилипчук.

Науковці зараз активно вивчають етнопсихологію та етноментальність. Тобто ті риси, які притаманні окремій нації у поведінці та світогляді. Їх визначають на основі фольклору.

“Казка є дуже важливим маркером для того, аби зрозуміти, ментальність кожного народу. Навіть запозичуючи відомий мотив, у казки все одно у певних штрихах і деталях буде проявлятися психологія того народу”, – стверджує науковець.

Нація адаптує певні сюжети під свої реалії, які найближчі до її ментальності.

“У російських казках часто зустрічається вбивство, насильство – і це толерується. Тобто у їхньому суспільстві воно є прийнятним”, – наголошує Пилипчук.

Професор пояснює, якої поведінки вчать дітей російські казки.

Казка про неробу Ємелю

Однією із улюблених у росіян є казка про Ємелю неробу. Цей персонаж зловив чарівну щуку і вона виконує всі його бажання.

Як тільки Ємеля упіймав щуку, то забажав, щоб вона зробила так, аби відра з річки самі йшли додому.

“І що ми бачимо? Ємеля йде гордо по селу, сусіди дивляться, але він на них навіть не зважає. Це людина, яка має вже певну владу і інструмент, який вивищує з поміж інших, він не зважає на решту. І цей момент ми також бачимо в російському суспільстві. Люди, які чогось досягли в житті – не зважають на інших”, – каже дослідник.

Ємеля вчить дітей моделі поведінки, що можна мати благо не працюючи, не докладаючи сили. Тобто хтось це мусить дати.

“Такий ідеал героя популяризується і він є зразком для наслідування для інших. Діти, які слухають цю казку, розуміють, що не мусять докладати жодних зусиль, щоб досягти успіху в житті”, – пояснює професор.

При цьому в поведінці Ємелі простежується й жорстокість. Персонаж наказує санам їхати через місто, не зважаючи на натовп.

“Ємеля просто вбиває цих людей. Діти, слухаючи цю казку, думатимуть, що це дозволено – значить можна забирати чуже життя”, – додає Пилипчук.

І цей злочин по сюжету ніяк не карається. А в кінці казки він ще й стає царем.

Казка про Івана-дурня

“В Росії проводили соцопитування про те, хто є улюбленим казковим героєм і Іван дурень отримав першість”, – розповідає професор.

За словами Пилипчука, такий герой для росіян є логічним. У їхньому суспільстві завжди була централізація влади. Там завжди намагались зробити так, щоб людина не відчувала суб’єктності і своєї важливості у суспільстві.

“Що скаже “государь”, те й будуть робити. Тобто нема ініціативності”, – пояснює експерт.

Іван-дурень уособлює зручну для царя-батюшки сіру масу, якою дуже легко управляти. Їм наказують йти на війну, вони йдуть безвідмовно і вбивають за наказом.

Солдат-п’яниця у казках

Також у російських народних казках часто фігурує персонаж – солдат. Натомість в українських казках такий герой практично відсутній.

“Для російського суспільства солдафонство було прийнятним. І це було величезна верства, яка відігравала важливу роль, бо постійно були завоювання. І носієм якої ж моралі може бути солдат? Жодної!” – каже Пилипчук.

При цьому часто такий персонаж є п’яницею. Тобто навіть у дитячих казках присутні сцени із розпивання алкоголю. І для росіян, які виросли на цих казках, це не викликає здивування.

“Якщо в українській казці ви не зустрінете й натяку на горілку, то в російській деталізовано, як горілка ллється літрами. Знову ж таки на підсвідомому рівні дитині закладають, що це нормально”, – зауважує дослідник.

Також у російських народних казках завжди фігурують гроші – для їхнього народу це одна із найбільших цінностей.

“Суспільство, в якому влада і гроші є провідними цінностями, – приречене”, – наголошує Пилипчук.