Сьогодні, 8 лютого, коли в Україні обіцяють дощі, православні християни відзначають Собор архангела Гавриїла, або, як свято називають у народі, Благовісника. Про традиції та прикмети дня розповідає сайт trаditions.in.іа.
Так, раніше цього дня господарі носили до церкви хлібні зерна для посвячення на посів. Вдома вони змішували зерна з насінням, тому що саме від Благовісника починають сіяти ранні ярові зернові – овес, ячмінь, яру пшеницю.
Предки вірили, що архангел Гавриїл володіє блискавкою, тому обов’язково святкували цей день, “щоб Гаврило хати не спалив”. Згідно з повір’ям, на Благовісника від зимового сну прокидаються грім і блискавка, після свята грім може звучати щодня найближчим часом.
У Чернігівській області ходила легенда, що саме природне явище викликає Бог, але він передає Гавриїлу ключі, щоб він відкрив небо і намочив землю дощем.
При цьому в Київській області говорили, що грім і блискавка з’являються від того, що Гавриїл сідає на велику хмару верхи і б’є її золотою різкою – для того, щоб земля прокидалася до весни. За іншою версією, гримить від того, що Ілля їздить небом, а блискає через те, що Гавриїл махає квіткою. У Києві також розповідали, що коли вдарить перший грім і прокинеться земля – це Ярило – стародавній язичницький Бог сонця, сила якого перейшла до Гавриїла – ходить ночами. Де подивиться в поле – квіти зацвітуть, подивиться в ліс – пташки защебечуть, у воду дивиться – риба стрепенеться. Як на кого з людей подивиться – серце коханням спалахне: торкнеться уві сні молодого хлопця – кров закипить, дівчину зачепить – як іскра спалахне.
В Херсонській області пояснювали грім на Благовісника тим, що це з небесної гармати святий Юрій і архангел Гавриїл стріляють у нечисту силу. Святий Юрій закладає кулі, а архангел Гавриїл їх запалює – від того і грім, і блискавка блискає.
На заході України легенди розповідали, що Благовісник є володарем сонця. А оскільки сонце найголовніше з усіх небесних світил, то “Благовісник старше Великодня”.
За всіма народними легендами Благовісник наділений більшою силою, ніж йому належить, тому з приходом християнства Гавриїл і замінив Ярилу.
Зовні українську Ярилу описують із вінком маків і хмелю на голові. У правій руці в нього серп, у лівій – сніп жита, пшениці та різні сорти хліба. Яр-хміль, або Ярило – це чоловічий образ весни, пара дівчині-весні.
В старовину самотність навесні вважали неприпустимою, тому що це найвеселіша пора року і в кожного повинна бути пара.
- intense_post_subtitle:
- intense_post_single_template:
- intense_featured_gallery:
- intense_featured_image_type:
- standard
- intense_image_shadow:
- null
- intense_hover_effect_type:
- null
- intense_hover_effect:
- 0
- intense_featured_audio_url:
- intense_featured_video_type:
- intense_featured_color:
