Коронавірус небезпечний не тільки важким перебігом хвороби та супутніми захворюваннями, які загострюються. Після перенесеної хвороби у багатьох пацієнтів проявляється постковідний синдром, який може проявлятися не тільки з боку внутрішньої системи людини, але і в інших симптомах.
Що таке постковідний синдром, як він проявляється і які симптоми повинні насторожити людину – читайте в нашому матеріалі нижче.
Які є прояви постковідного синдрому
Як зазначив завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Національного університету ім. Богомольця, доктор медичних наук і професор Сергій Дубров, постковідний синдром може тривати до 12 тижнів і більше від початку захворювання. Симптоми можуть проявлятися з боку будь-якої системи – дихальної, серцево-судинної, нервової.
Найбільш типовими ознаками є зміни в респіраторній системі. Такі пацієнти тривалий проміжок часу потребують допоміжної респіраторної підтримки. При цьому, коронавірусу в їх організмі вже немає, він не розмножується, а ПЛР тести негативні.
Ще однією ознакою постковідного синдрому є розвиток міокардиту. В Україні такі випадки також фіксуються, хоча, за словами Дуброва, трохи нижче, ніж в інших країнах.
Саме неприємне ускладнення з боку нервової системи
Типовими ускладненнями після перенесеного коронавірусу є і неврологічні розлади, а також слабкість. Пацієнти протягом декількох тижнів можуть відчувати занепад сил, сонливість і це навіть після неважкої хвороби. Фіксуються і когнітивні розлади – порушення пам’яті, функцій вищої нервової системи.
“А бувають і зовсім інші сценарії: на тлі повного одужання через деякий проміжок часу можемо спостерігати загострення хронічних захворювань: зокрема, цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця або появу гострих станів: інсульт, інфаркт міокарда, тромбоемболічні ускладнення”, – розповів доктор медичних наук Олег Чабан у коментарі для “24 канал“.
Він додав, що постковідні симптоми часто протікають на тлі психоемоційних розладів і через це погіршується якість життя людини – порушується сон, з’являється слабкість, занепад сил, апатія.
Як зазначає доктор медичних наук, професор кафедри анестезіології та інтенсивної терапії НУОЗУ їм. Шупика Олександр Галушко, у людей після коронавірусу не вистачає сил і енергії навіть на те, щоб читати книги, дивитися телевізор або пересуватися в межах квартири. Можуть докучати болі в м’язах, турбувати серце і легені.
Чи можна підтвердити постковідний синдром за допомогою аналізів?
Медики кажуть, що в першу чергу потрібно визначити зв’язок між поточним станом пацієнта, загостренням захворювань і появою нових симптомів після перенесеного COVID-19. Для цього лікар ставить пацієнту три питання – чи хворів пацієнт на коронавірус, скільки часу минуло після хвороби й чи повернувся пацієнт до свого стану здоров’я та функціонування.
Лабораторні дослідження теж можуть додати дані про стан пацієнта, вважає Олександр Галушко.
“З доступних методів – це загальноклінічний аналіз крові, СРБ, Д-димер. Підвищені рівні лейкоцитів і підвищений СРБ вкажуть на системне запалення, Д-димер на ознаки эндотелиита, IL-6 -маркер хронічного запалення”, – зазначив медик.
Також обов’язково потрібно враховувати весь спектр можливих скарг – від загальної слабкості та головного болю до проявів серцево-судинної системи й проблеми з легенями. Ймовірно, потрібна буде консультація профільних спеціалістів.
Хто найбільше схильний до постковідного синдрому
Як стверджує Олег Чабан, до групи ризику належать люди старше 50 років, у яких є кілька хронічних захворювань. Також постковідний синдром проявляється у пацієнтів з тяжким перебігом коронавірусу.
“Досить дивно, але є випадки, коли люди, які тяжко перехворіли на коронавірус, тобто з високою температурою, слабкістю, втратою смаку і запахів, часто можуть повернутися в нормальний стан вже через 2 місяці. І без постсиндрому. Однак люди, які легко перенесли COVID-19, все ще можуть мати затяжні симптоми”, – зазначив фахівець.
Як впоратися з постковідним синдромом
Медики просять не зволікати й, якщо є ознаки прояву постковідного синдрому – звертатися до фахівців. У першу чергу потрібно пройти діагностику організму, встановити всю симптоматику, і лікарі повинні підібрати оптимальні варіанти реабілітації пацієнта.
При психологічних проблемах також варто звернутися до фахівця – спочатку до сімейного лікаря або до кваліфікованого психотерапевта.
Олег Чабан рекомендує не забувати про фізичну активність, яка може вплинути не тільки на фізичний стан, але і на психологічний. Спорт, позитивне мислення і здоровий образ життя – три чинники, які допоможуть впоратися з багатьма проявами після хвороби.
- intense_featured_gallery:
- intense_featured_image_type:
- standard
- intense_image_shadow:
- null
- intense_hover_effect_type:
- null
- intense_hover_effect:
- 0
- intense_featured_audio_url:
- intense_featured_video_type:
- intense_featured_color:
- intense_post_subtitle:
- intense_post_single_template:
