Нам не треба шукати ніякої спільної мови, точок дотику і взаєморозуміння з нашою ватною і колаборантською спільнотою. Не треба шукати з ними якихось консенсусів, намагатися догодити і відшукати якусь золоту середину.
З усіма любителями та прихильниками російської культури, російських свят, російських серіалів, будь-якої російської естетики та російських архетипів нам не треба намагатися порозумітися.
Нам усім слід не намагатися їх зрозуміти, а нарешті вже почати їх не розуміти. Не порозумітися, а “розрозумітися”.
Уся українська ватна спільнота повинна, якщо не відчувати себе у небезпеці, то хоча б бути морально пригніченою, самотньою і нещасною. Поціновувачі усього російського мають соромитись того, що вони люблять російське. Або принаймні відчувати себе від того максимально незручно.
Не ми, а вони мають соромитись своєї історії, своїх героїв у назвах столичних вулиць, своїх кольорів, гасел, свого націоналізму, своєї нормальної проукраїнської позиції. Бо саме така, а не якась інакша позиція є повністю адекватною і цілком нормальною для цієї країни.
А ватникам має бути соромно вже тільки за визначенням від того, що вони ватники. Святкувати радянські свята та вживати радяньский контент має бути щонайменше дуже некомфотно, незручно і непристойно.
Саме тоді і бажаючих до того з кожним роком ставатиме все менше і менше.
Нам не треба ні з ким з них розумітись і домовлятись. Нам треба тільки все далі і далі розмежовуватись та віддалятись один від одного. Щоб поступово, але вперто і безкомпромісно, витісняти їх.
Тим паче, що і вони роблять вигляд, що хочуть з нами порозумітись виключно тільки до того часу, поки відчувають себе слабшими. Якщо ми будемо йти з ними на компроміси і демонструвати свою слабкість, врешті-решт потім вже вони розумітися з нами точно не будуть.
- dsq_needs_sync:
- 1
