Мовчання – рівносильне емоційному насильству

Мовчання — це немов затички, які ви вставляєте в вуха коханої людини, одночасно голосуючи, як вам боляче, і дивуючись, що вона вас не чує і не розуміє.

Активне мовчання – це навмисна відмова вступати у вербальний контакт з іншою людиною, як правило, є наслідком будь-якого конфлікту. Ця лінія поведінки, як правило, супроводжується холодністю, відстороненістю і є пасивно-агресивною формою контролю. А в багатьох випадках навіть вважатися одним з видів емоційного насильства, інформує Ukr.Media.

Так буває далеко не завжди. Часом вам або вашому співрозмовнику дійсно нічого сказати. В ці моменти, коли ви явно знаходитесь на різних хвилях, розумніше відступити в свої куточки психологічного рингу, щоб подумати, перегрупуватися, а після повернутися до бою за правду або потиснути руки і припинити безглуздий бій, якщо вам просто нема за що більше битися.

Такі сварки і суперечки ніколи не бувають приємними. Всі ми бували в ситуації, коли просто не хочемо повертатися до суперечки і навіть не через страх, що все вийде з-під контролю. Ми відступаємо для того, щоб покарати мовчанням нашого співрозмовника. Мовчання по праву ставиться на перше місце в арсеналі пасивної агресії, так як постійно тримає вашого співрозмовника «на гачку», одночасно даючи вам фальшиве почуття влади над ним.

Коли ми ігноруємо когось подібним чином, це може бути дуже болючим відчуттям. Психологічні ефекти активного мовчання можуть бути вкрай негативними і тривалими. І, відверто кажучи, воно дуже нечесне стосовно наших співрозмовників.

Активне мовчання кричить: «Ти маєш знати!»

Отже, ти, мій дорогий співрозмовник, в чию сторону я, насупившись, мовчу, повинен знати:

– що ти, на мою думку, зробив не так;

– що я з цього приводу відчуваю;

що ти повинен зробити, щоб покінчити з моїм мовчанням.

Ці три «ти повинен» мовчазно проектуються в бік іншої людини, поки ви займаєтеся своїми справами в одному домі, раптово стає тісно і задушливо для вас двох.

Будемо відверті: «Ти повинен знати» може працювати лише з умовою повної переконаності в тому, що ви і ваша близька людина настільки близькі думками, що фраза «Я не повинен пояснювати, здається вам абсолютно логічною і осмисленою. І те, що ваш співрозмовник іноді цілими днями не може зрозуміти, що ви від нього хочете, дратує вас ще більше.

У вас росте образа в стилі: «Та як ти посмів зруйнувати мою ілюзію повної близькості!Ти повинен знати, що я відчуваю. Ти повинен розуміти, що повинен зробити, щоб це закінчилося. Так чому ж ти цього не робиш?»

Нещастя любить компанію

Як правило, людина, яка практикує активне мовчання, хоча б частково робить це тому, що хоче змусити співрозмовника страждати за те, що той нібито довів його до необхідності відсторонитися від нього і почати мовчати. Вона, швидше за все, просто не розуміє, що тривале, спрямоване і важке мовчання – це теж один з видів насильства. Просто не фізичного, а емоційного.

Якби мовчазні люди дійсно прагнули до розуміння і вирішення конфліктів, вони б не мовчали – вони б казали. Хоч щось, хоч якось. Вони б спробували впоратися з тим некомфортним усвідомленням, що людські емоції іноді бувають дуже вибуховими. Але вони такі, які є. Нерозумно звинувачувати іншу людину в тому, що він не ідеальний і не вміє читати думки.

Якщо вам хочеться страшенно образитися на близьку людину і не спілкуватися з нею, поки вона не покається і не виправиться, пам’ятайте про те, що, швидше за все, ви образилися на якусь дрібницю.

Активне мовчання практично завжди є тактикою, з допомогою якої ми намагаємося уникнути необхідності розбиратися з нашими внутрішніми демонами.

Як з цим боротися

Якщо ваша близька людина при вигляді вас демонстративно не бажає спілкуватися і дивиться на вас, підібгавши губи, вам, швидше за все, захочеться вийти з такої ситуації з найменшими втратами… Але як це зробити? Вибачитися? Поповзати перед «скривдженим» в пилу? Все це марно. Пам’ятайте – з його точки зору ви повинні страждати за ваші гріхи. Але ви не хочете страждати. Більш того, ви не хочете, щоб ваш улюблений влучив у свою ж пастку мовчання, і його розум наповнювався негативними думками та прагненням вас помучити.

Для того, щоб відреагувати на активне мовчання конструктивним чином, потрібна чуттєвість, відкритість, розуміння і неабияка частка людяності. Те, що вам потрібно зробити, насправді досить просто. Рішення проблеми мовчання зовсім не в тому, щоб кожен раз прощати цю людину, або намагатися бути вище цього і робити вигляд, ніби між вами не відбувається нічого дивного. Подібний курс дій знову-таки рано чи пізно призведе до конфлікта.

Насправді вам просто потрібно бути чесними, адже саме цього ви хочете і від нього, чи не так? Не відповідайте мовчанням на мовчання. Скажіть йому: «Мені б дуже хотілося знати, що не так. Я хочу, щоб ми спробували разом розібратися в цій проблемі». Покажіть йому, що ви готові до діалогу – адже для будь-якого танцю потрібна пара, а для танцю життя – тим більше.

Будьте щирі з коханою людиною. І не робіть вигляд, ніби просто не помічаєте його мовчання – це лише піділлє палива в і без того жарко горить вогонь.

Будьте простішими, і це допоможе вам вирішити проблему

Ви просто не можете нормально жити, постійно відчуваючи себе так, ніби ви, самі того не знаючи, напоїли кохану людину невідомою отрутою, від якої просто зобов’язані знайти протиотруту. Не вішайте собі на шию ярмо почуття провини невідомо в чому. Не приймайте її, не робіть частиною себе. І вже абсолютно точно не сприймайте свідомі або підсвідомі спроби близьких людей контролювати вас за допомогою мовчання в якості ознак вашої неповноцінності.

Знайте, ніщо з того, що ви могли зробити, не заслуговує подібного ставлення до вас. Якщо на вас сердяться за щось конкретне (і кажуть, за що), це одне… Якщо ж вас обливають презирством і гордовитим мовчанням за якісь невідомі гріхи, це зовсім інше. Любов – це не гра, у якій потрібно перемогти. Для того, щоб наші відносини були міцними і повноцінними, потрібно слідувати лише двом простим правилам. Будьте добрі один до одного. Піклуйтеся одне про одного.

Ukr.Media.