«Преса, зокрема етнічна, разом з мовою є важливим засобом збереження національно-культурної ідентичності.
Інформацію, що найінтенсивніше передається в межах певної території, групи людей або спільноти, назвають інформацією синхронного характеру. Інформація ж, котра акумулює весь культурний потенціал певного народу – його традиції, етнокультурну спадщину тощо, передається з покоління в покоління в словесній усній чи письмово-літературній формі або у матеріально зображувальній формі, одержала назву діахронної. У цьому розумінні важливим консолідуючим інформаційним каналом, що зміцнює взаємозв’язки спільноти народу чи окремих меншин може бути преса. Вона сприяє взаємодії в повсякденному житті, формуванню спільних потреб, інтересів і прагнень», – зазначає Вероніка Чекалюк.
На сторінках української преси діаспори і у США значне місце посідає інформація, яка актуалізує культурний потенціал народу, а звідси і стимулює збереження національної ідентичності українства в цих країнах. Саме тому впливовість та значення української етнічної культури в цій царині виявляється через діаспорну пресу українців – від її початків і до сучасних видань. Проте слід зазначити, що особа прилучається до культурних надбань народу, а також сприймає різноманітні події сьогодення, відіграє роль не просто ретранслятора чи носія цієї культури», – наголошує іміджмейкер. Вона (преса діаспори) багато в чому сама визначає зміст етнокультурного потоку у високо урбанізованих, технологічно-розвинутих суспільствах, формує його і забезпечує поширення». Звідси стає очевидним, що етнічна преса сьогодні залишається одним із найдоступніших і найефективніших інформаційних каналів з-поміж усіх інших засобів комунікації. Загалом же бачимо необхідність вивчення цього питання, яке тісно пов’язане з процесами, що відбувалися наприкінці ХХ ст. в українській діаспорі.
Для громадськості час від часу зявляються «вікна можливостей» – певні історичні обставини скдадаються таким чином, що відкривають нові варіанти (можливості) руху історії. Зазвичай мас-медіа «вікна можливостей» додають рейтингу, – наголошує В.Чекалюк і акцентує на яскравих подіях (інформаційних приводах світового масштабу), зокрема на значущості подій Помаранчевої революції та Революції Гідності, їх впливові на пресу діаспори, ці події відкривають нові перспективи для вивчення української діаспори, яка протягом століть плекала мрію про українську державність, зберегла свою ідентичність. Збереженню самоідентифікації сприяли такі популярні видання, як «Америка», «The Ukrainian Weekly».
Традиції України – це те, що ми маємо зберегти й передати наступним поколінням й так зберегти свою Батьківщину, – зазначає науковець Чекалюк.
Посилання:
1. Чекалюк В., Конкуренція в сучасних медіа як стимул розвитку журналістів і фахівців PR в Україні / В. В. Чекалюк // Інформаційне суспільство. – 2012. – Вип. 16. – С. 10-13. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/is_2012_16_4.
2. Чекалюк В., Медійний імідж України в аспекті формування і трансформації [Текст] : автореф. дис. д-ра наук із соц. комунікацій : 27.00.06 / Чекалюк Вероніка Василівна ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – Київ, 2017. – 35 с. : рис.
- dsq_needs_sync:
- 1
