Берлінська: Останній робочий день Президента і я йому співчуваю. Що сталося в останній робочий день?

Чому мені дуже шкода Порошенка

Сьогодні останній робочий день Президента і я йому співчуваю. Без іронії, і зараз поясню чому.

Думаю всі знають цитату: «Той, хто врятує одне життя, врятує весь світ»

Що сталося в останній робочий день Президента?

В цей день росіянин Ilya Ponomarev отримав громадянство. Навряд чи відмовився від російського, але українське вже точно є. Ільї 43 роки. Він – колишній депутат Держдуми – відомий тим, що не голосував за приєднання Криму. В Росії Ілья працював на топ-посадах в ЮКОС (величезна нафтова компанія), Сколково (провальна російська Силіконова долина) і тд. Одним словом, багато років займався російською політикою і бізнесом найвищого рівня.

Один з відомих російських опозиціонерів Навальний так характеризував його – «жуликоватый парень», а «лучшая награда за его преподавание (в Сколково) — пинками прогнать его». Заради справедливості – до самого Навального є теж багато питань). Потім на нього в РФ відкрили кримінальні справи. Переїхав спершу в США, потім в Україну. В США у 2016 році створив компанію Trident Acquisitions, яка зараз коштує вже 230 млн доларів. Як за кілька років можна виростити компанію до таких цифр, логічно спитаєте ви?

Trident продає свої акції на американській біржі NASDAQ, а потім ці кошти інвестує в українське підприємство, наприклад, по видобутку нафти)

Поясню доступніше – у вас нічого немає, ви створюєте компанію, в якої нуль баксів на рахунку і нуль досвіду. І кажете всім навколо в США – я продаю акції компанії, купляєте акції – отримуєте прибуток з видобутку нафти в Україні. Зрозуміла річ, що в такому випадку ніхто не дасть вам ні долара. Але якщо ви покажете документи – домовленості з українським урядом, де вам гарантують можливість видобувати з конкретних шельфів – тоді кошти вам звісно дадуть. Бо це вже державні гарантії. Так можна бути одночасно і патріотичним інвестором для України, і крутим бізнесменом для США, якщо бути добрим другом для українських політичних еліт. І компанію з нуля капіталізувати на сотні мільйонів доларів.

Що не сталося в останній робочий день Президента?

В цей день росіянка, Юлия Толопа не отримала громадянство. Юлі 24 роки. Юля відома тим, що з 2014 року поїхала добровольцем на фронт, пройшла найважчі бої першого фронтового літа. Всі ці пять років, з невеликими перервами Юля на самій передовій. За цей час численні контузії, кілька серйозних поранень. В свої 19 була командиром БМП, своїх ніколи не кидала.

Поховала безліч побратимів, втратила здоровя – через численні контузії має постійні сильні болі. Її життя зараз – це пошук житла для неї з дитиною, бюрократичний пінг-понг з найменшич питань – ” а где ваш паспорт?! ничего не знаем!” і, звісно, постійно знеболюючі.

За громадянство для неї ми всі, її побратими і посестри боролись роками. Просили депутатів, писали подання, ходили всі разом в українську міграційну, в російське консульство, всі можливі кабінети. І дуже чекали на один підпис – найсильніший підпис в країні, яким країна віддала б належне своєму відважному солдату.

Підпис, який в секунду вирішив би її життя на найближчі роки. Не сталось. Не мені вирішувати, чи правильними були ті підписи в останні тижні – якими президент призначив і нагородив стількох політиків і генералів. Хочеться вірити, що так. Але точно знаю, що одного підпису так і не вистачило.

Я не хочу ні в чому звинувачувати Президента. За ці пять років було зроблено багато. Це потрібно просто спокійно визнати і подякувати. Але все те негідне, що відбувалось – відбувалось якраз через кадрові помилки, це Президент в кінці публічно визнав сам. Через те, що Президент помилявся в людях.

Я не маю абсолютно нічого проти Ільї. Це його спосіб приводити кошти в Україну і заробляти свої. В будь-якому великому бізнесі, в будь якій країні не обходиться без лоббізму. Головне, щоб в цьому не було корупції, відкатів – тобто не порушувався закон.

Для мене це просто два факти останнього дня. Українське громадянство для двох росіян – Ільї і Юлі.

І тому мені сьогодні шкода Президента. Бо той, хто врятує одне життя, врятує весь світ.

P.S. По-людськи дякую всім добровольцям, юристам, журналістам, депутатам, які всерйоз займались всі ці роки питанням.

Мария Берлинская