Ознайомтеся із цими 7 цікавими дослідженнями, експериментами та фактами, які розкажуть вам про вас та дадуть вам ключову інформацію, щоб налагодити набагато продуктивніше спілкування з іншими.
Існує 3 стадії любові, під час кожної працюють різні гормони. Більше того, зміни, що відбуваються у нашому мозку, коли ми закохуємося, порівнюють з психологічними розладами. Але що саме відбувається з нашим тілом і всередині нього? І чому ми любимо деяких людей більше, ніж інших? Наука має відповіді, інформує UkrMedia.
Повідомлення з крапкою наприкінці сприймаються як нещирі або сердиті
Вчені провели експеримент із 126 учнями. Їм доводилося читати діалоги, що складаються з двох рядків: перший – це питання, а другий складається з різних варіантів відповідей, таких як “так”, “точно” тощо. Найважливіше було те, чи була поставлена крапка наприкінці відповіді. Після цього учасникам довелося оцінити відповідь з точки зору того, наскільки щирою вона їм здавалася. І, на диво, у більшості випадків відповіді без крапок оцінювалися як більш щирі, ніж ті, що закінчувалися крапкою.
Ми не можемо використовувати невербальні сигнали, такі як вираз обличчя, тон і гучність голосу, а також мову тіла, коли ми надсилаємо текстові повідомлення. Саме тому ми замінюємо все це імітацією тексту: великими літерами та знаками оклику, коли кричимо, або коли ми гніваємось, або цілеспрямовано робимо граматичні помилки, коли ми хочемо показати, що ми не зацікавлені та зайняті. Крапка – це сигнал про те, що розмова закінчилася. Ось чому людина, яка використовує крапку наприкінці повідомлення, здається нам злою.
Ми поводимось краще, коли від нас цього очікують
Відповідно до ефекту Пігмаліона, ми поводимось з певними людьми так, як ми думаємо про них. Це також заставляє людей поводитись так, як від них очікують.
Соціальний психолог пояснює: “Якщо ви думаєте, що хтось негідник, ви будете ставитися до нього так, що спричинить недостойну поведінку. І тоді ви скажете: «Дивіться! Він негідник!» “Це одна з небезпек стереотипів. Коли ми виявляємо поведінку відповідно до стереотипів, то вони починають працювати.
Якщо ви знаєте це правило, ви можете використовувати його для вашої користі, і ви можете бути різними з людьми, що заставить їх поводитись так, як вам це потрібно
Нас приваблюють люди, які мають риси, які нам подобаються у нас самих, і риси, яких нам бракує
Це правило завжди працювало, хоча мало хто це усвідомлює. Воно складається з 2 простих істин:
• Ми любимо людей, які мають ті ж риси, які нам подобаються в собі.
• Нам подобаються люди, які мають позитивні риси, яких нам бракує.
Давайте подивимось на цей простий приклад: є мила дівчина, яка пишається своєю зовнішністю, але не любить того, що вона занадто незахищена. І тоді вона зустрічає хлопця так само привабливого, але він ще й харизматичний і сміливий. Тому впевнений, що він компенсує її незахищеність. Ця комбінація конкретних рис робить їх ідеальною парою, оскільки вони одночасно схожі і різняться, а тому ідеально доповнюють одне одного.
Ми більше схильні довіряти незнайомим людям, які нагадують нам про тих, хто колись заслужив нашу довіру
Група дослідників з США провела експеримент, в ході якого 29 учасникам запропонували зробити вибір: або зберегти 100 доларів, або інвестувати у справу з одним із 3-х незнайомців на фото. Помітили, що на одного з цих чоловіків часто паде вибір, на другого – час від часу, а на третього – дуже рідко.
Потім почалася друга частина експерименту. Гравцям було запропоновано вибрати партнера для нової гри. 4 фотографії були абсолютно новими, а інші фотографії було змінено в Photoshop, і люди виглядали більш-менш схожими на людей з попереднього експерименту.
У результаті, дослідники з’ясували, що учасники більш схильні вибирати когось, з ким вони грали раніше, і хто справив гарне враження. Більше 68% учасників відмовилися від фотографій гравців, які хоча б трохи схожими на третю людину з першої гри.
Наш мозок може визначати, наскільки популярним є хтось
Майже у всіх соціальних групах популярність людей визначається їх соціальним статусом та зв’язками. Але як ми визнаємо популярних людей, навіть коли суспільні уподобання відрізняються від власних смаків?
Експерти запитали добровольців оцінити, наскільки популярними були їх фотографії з соціальних мереж. У той же час, мозок учасників сканували. В результаті, вчені з’ясували, що певні частини мозку були дуже активними, намагаючись оцінити, наскільки популярним був хтось. Отже, спеціальна нейронна мережа визначає, наскільки привабливими є люди для інших. Це вимагає емоційної оцінки та систем соціальних знань.
Ми любимо, коли хтось бачить нас нашими очима
Люди хочуть, щоб їх сприймали так, як вони про себе думають. Ми всі хочемо поділитися нашими думками. Це явище було багато разів перевірено в різних університетах: учасникам з позитивними та негативними поглядами на себе було запропоновано, з ким вони хотіли спілкуватися, – людьми з позитивними чи негативними думками про себе.
Учасники з позитивним думкою про себе вибирали людей з позитивною думкою, і навпаки. Це пояснюється тим, що люди люблять спілкуватися з тими, хто відповідає власній ідентифікації. Таким чином, ми можемо відчувати, коли інші люди нас розуміють, тоді ми задоволені якістю взаємовідносин.
Чим симетричнішою виглядає людина, тим більш привабливим вона здається
Коли ви бачите привабливу людину, ми не думаємо, що ви говорите “Вау, вона настільки симетрична!” Однак багато досліджень показують, наскільки велику роль відіграє симетрія людини у її привабливості. Звичайно, абсолютно симетричних людей не існує, бо біологія недосконала. Проте було доведено, що чим нижчий рівень окисного стресу, тим симетричнішою є людина.
Вчені провели експеримент, в якому було проведено декілька вимірювань, щоб оцінити, наскільки симетричними були деякі чоловіки. Взяли такі виміри, як розмір вух і довжина пальців. Зрештою, групі жінок було запропоновано оцінити привабливість чоловіків за фотографіями їхніх тіл та обличчям. Як результат, найбільш привабливими були вибрані чоловіки, які були більш симетричними та менш напруженими.
- dsq_needs_sync:
- 1
