5 порад, як батькам допомогти чутливій дитині адаптуватися до життя

Приблизно 33% людей у світі є високочутливими. Їхні почуття більш інтенсивніші, і вони сильніше реагують на фізичні та емоційні подразники, як зовнішні так і внутрішні.

Якщо ваша дитина занадто чутлива, а вам постійно хочеться “врятувати її від цих жахливих почуттів”, не робіть їй ведмежу послугу, пишуть у Parents.

Натомість підтримайте дитину, пам’ятайте про її емоційні потреби та навчить відповідати на життєві виклики.

Ось кілька порад, якими можуть скористатися батьки, щоб допомогти чутливим дітям орієнтуватися в галасливому, а іноді і лякаючому світі.

Прийміть та встановіть контакт

Чутливі діти часто відчувають, що ані батьки, ані однолітки не розуміють їхніх емоційних реакцій.

Тож перше, що мусять зробити батьки, це прийняти почуття дитини. Поставити себе на їхнє місце та спробувати налагодити контакт.

Наприклад, дитина вважає, що вона в колективі нікому не подобається. Замість того, щоб спитати, чому вона так думає, спробуйте відразу увійти в її становище.

Якщо дитина розповідає, що хтось в школі або в садочку не хотів з нею гратися чи спілкуватися, скажіть: “Напевно, це було дуже неприємно”.

Це продемонструє дитині, що ви розумієте її відчуття, і вона стане більше вам довіряти.

Визначте та назвіть почуття

Визначення та називання почуттів може допомогти дитині регулювати свої емоційні злети та падіння.

Чутлива дитина може закритися і не повідомляти причин свого поганого настрою. 

Батьки можуть допомогти з’ясувати та обговорити їх.

Наприклад, дитина мовчить та відмовляється їсти бутерброд. Ви нарізали його на трикутники, а вона звикла до прямокутних шматочків.

Ви можете сказати: “Я помітив, що після того, як я порізав твій бутерброд, ти дуже засмутився і перестав говорити. Цікаво, чому? Тобі не сподобалося, як я його порізав?”

Меншим дітям, яким потрібен більший поштовх до самовираження, запропонуйте невербальні способи спілкування.

Можна намалювати чоловічків або смайлики, які виражають різні емоції, і попросити дитину показати, в якому психологічному стані вона перебуває зараз.

Якщо дитина зовсім не хоче говорити, поставте їй запитання і попросіть написати на папері короткі відповіді: так, ні, можливо.

Це допоможе дитині не закриватися і не уникати спілкування навіть у важкому емоційному стані.

Готуйте до всього

Чутливі діти почуваються добре, коли живуть за розкладом і наперед знають, що буде далі.

Щоб не влаштовувати дитині стрес, її треба поступово готувати до змін.

Наприклад, перед першим днем у школі дитина має познайомитися з вчителем та майбутніми однокласниками. Або ходити в школу з другом, якого добре знає.

Чутливих дітей так сильно турбує, що думають про них інші, що вони можуть просто розгубитися і не знати, як реагувати на ту чи іншу ситуацію.

Щоб боротися з цим, батькам можна підготувати дітей до різних моментів у садочку чи в школі, придумати набір ідей та розігрувати сценарії.

Створюйте безпечний простір

Чутливі діти дуже гостро реагують на зовнішні подразники, тому створення безпечного простору для них важливе.

Для немовлят достатньо створити дуже тиху зону для сну.

Дітям старшого віку варто мати умови для відпочинку після напруженої діяльності. Їм потрібен певний час, щоб пережити та подолати важкі емоції та втому.

Практикуйте ніжну дисципліну

Високочутливі діти зазвичай розпізнають лицемірство та гостро реагують на брехню. Переважно у них також підвищене почуття справедливості.

До себе вони так само критичні, як і до інших. Тому дисциплінарні міри треба застосувати обережно.

Вимоги необхідно повідомляти чітко та без засудження. Дитина має розуміти, що в родині є правила, і вони справедливі.

Сказати: “Ти не будеш гратися на планшеті, поки не закінчиш домашнє завдання” краще, ніж вимовити: “Тобі заборонено брати планшет, бо ти – поганий”.

Апелювати до такого почуття, як сором – не варто. Бо це почуття особливо токсичне. Психологи кажуть, що їхніх дорослих клієнтів часто непокоять спогади з дитинства, пов’язані саме з соромом, який вони тоді відчули.