Будь-хто з батьків так чи інакше зустрічається з тим, що дитина говорить неправду. І це нормально, адже так діти розвивають свою фантазію і, як не дивно, соціалізуються. Але що робити, якщо ви підозрюєте, що ваша дитина могла потрапити в небезпечну ситуацію, коли брехня може нашкодити: її залякують в школі, хтось чіпляється, вчитель зробив щось погане і заборонив говорити, дитина побилася з кимось і приховує це. Як допомогти їй не обманювати, а розповісти вам правду?
Ми в Тутка вирішили з’ясувати, як можна допомогти дитині в таких ситуаціях відкритися і розповісти усе як є.
1. Обережно підбирайте слова
Постарайтеся не реагувати на поведінку дитини негативно – криком, погрозами і покараннями. Ви випустите пар, але своєю поведінкою викличете страх у своєї дитини. Слідкуйте за своїм тоном і намагайтеся не вживати звинувачувальних слів («вкрав», «збрехав», «розчарував»). Подумайте разом, як можна виправити прогріх: нехай дитина сама знайде вихід із ситуації під вашим делікатним керівництвом. Дайте їй зрозуміти, що незважаючи на те, що вона обдурила вас, ви все одно залишаєтеся сім’єю і ви разом.
2. Ослаблення страхів
Основна причина небажання зізнаватися у своїх діях – це страх. Страх бути покараним, незрозумілим, присоромленим, розчарувати близьку людину або викликати у неї негативні емоції і реакції. Допоможіть вашій дитині подолати цей страх. Покажіть їй, що в разі потреби ви зможете її захистити, підтримати морально.
Налаштуйте дитину на довірливий тон. Наприклад, скажіть: «Якщо ти розповіси, що трапилося, то про це буду знати тільки я». Або переконайте її в тому, якщо вона скаже правду, то на неї не чекатиме покарання: «Я не буду на тебе злитися», «Я обов’язково зрозумію».
3. Дозвольте дитині зберегти обличчя
Не потрібно давати запитання, на які ви вже знаєте відповідь. Наприклад, замість загрозливого «Ти вже зробив уроки?» спробуйте запитати: «Коли ти збираєшся закінчити робити уроки?» Якщо дитина дійсно ще не зробила домашнього завдання, вона зможе зберегти обличчя і розповісти вам свій план, замість того, щоб вигадувати неправду.
4. Покажіть, що ви на її боці
Це такий самий страх, але з іншого боку: страх не покарання як такого, а вашої емоційної реакції – засудження, розчарування, нерозуміння. Проявіть співчуття. Покажіть, що розумієте чи спробуйте зрозуміти дитину, якщо вона скаже вам правду. Припустимо, ви помітили, що ваш син прогулює уроки. Ви могли б почати розмову про це так: «Ти, звичайно, будеш заперечувати той факт, що ти прогулюєш. Але я чудово тебе розумію».
Дайте дитині зрозуміти, що якщо вона вам відкриється, то нічого страшного не станеться. Ми боїмося сказати правду, чекаючи покарання або негативної реакції. Але якщо у вас вийде показати, що наслідки будуть не такими жахливими, як очікує ваша дитина, то вона довіриться вам.
5. Оцініть чесність гідно
«Мамусю, я зараз дещо тобі розповім, тільки ти не сварися» – коли чуєте таку фразу, всередині все напружується в очікуванні чогось негативного? Перш ніж агресивно реагувати на такі слова, зрозумійте, що дитина, розуміючи, що провинилася і на неї може очікувати покарання, все ж сказала вам правду. Це важливо, і це слід заохочувати – скажіть дитині, що ви цінуєте її щирість і допоможете виправити наслідки цього вчинку.
Часто дитина спочатку обманює, а пізніше вирішує розповісти правду – батьки ж, замість того щоб оцінити визнання дитини, роблять акцент все одно на те, що вона збрехала. Дитина робить висновок: «Немає різниці в тому, брешу я чи кажу правду – мене в будь-якому випадку карають». Щоб дитина розуміла, що важливо говорити правду і що визнання в своїх помилках не приведе до покарання, треба оцінювати і заохочувати її чесність.
- intense_post_subtitle:
- intense_post_single_template:
- intense_featured_gallery:
- intense_featured_image_type:
- standard
- intense_image_shadow:
- null
- intense_hover_effect_type:
- null
- intense_hover_effect:
- 0
- intense_featured_audio_url:
- intense_featured_video_type:
- intense_featured_color:
