У львівській школі №87 імені Ірини Калинець звільнили вчительку української мови, завуча школи за те, що вона попросила дитину-переселенця говорити в освітньому закладі державною мовою.
Про це повідомила дитяча письменниця та громадська активістка Лариса Ніцой.
За словами Ліриси Ніцой, освітянка зробила зауваження хлопчику та звернулась до нього з проханням розмовляти українською мовою. За що у школі вчительку звільнили з приписом «забороною обіймати посади в майбутньому».
«Мать-переселенка пожалілася, що її рєбйонка прітєсняют. Відділ освіти прислав комісію з 12 защітнікофф – і, вуаля (!), завуча звільнено! Львівські вчителі, ганебно змовчали. Змовчали! Школа імені Ірини Калинець! Школу названо іменем львів’янки, яка багато років провела в московитських таборах, але дожила до наших днів і померла 10 років тому.
Ви уявляєте, щоб у Польщі, Німеччині вчитель сказав переселенцю відповідати на уроці польською/німецькою мовою – і за це польського/німецького вчителя було звільнено? Ну я ще розумію складнощі, що то іноземні країни і мова іноземна, а тут же переселенці в межах своєї країни!» – написала письменниця.
Як зазначила Ніцой, після звільнення вчительки в освітньому закладі учням дозволяють «говорити так, як зручно». Активістка переконана, що львів’яни повинні згуртуватися та звільнити всю комісію, яка звільнила завуча.
Письменниця пригадала схожий випадок у селі Аджамка у Кіровоградській області. Два тижні тому там також стався мовний скандал. Переселенка прийшла до школи з вимогою звільнити вчительку української мови, яка на уроці зробила зауваження учневі та попросила відповідати українською мовою.
«Мой син всєгда разгаварівал і будєт разгаварівать на рускам. Увольте ету учітєльніцу. Ана буліт маєво сина», – заявила мать у школі. А вчителька, на секундочку, має звання, та ще й мати загиблого героя, який похований у цьому ж селі цієї ж весни. Що робить шкільний колектив? Ставлять вимогу перед сільською радою: «Звільните вчительку – звільнимося ми всі». Вчительку відстояли. От що значить козацький край і село – нащадки козаків, які оселилися тут після зруйнування Січі, і яке входило в Буго-Гардівську паланку Війська козацького Низового. Село, до речі, і досі ділиться на сотні. Захоплююся неймовірно», – зауважила Лариса Ніцой.
- intense_post_subtitle:
- intense_post_single_template:
- intense_featured_gallery:
- intense_featured_image_type:
- standard
- intense_image_shadow:
- null
- intense_hover_effect_type:
- null
- intense_hover_effect:
- 0
- intense_featured_audio_url:
- intense_featured_video_type:
- intense_featured_color:
