Не вщухає резонанс навколо запропонованого владою на громадське обговорення проєкту Державного стандарту базової середньої освіти. Адже урядовцями Міносвіти у даному проєкті вилучено із системи шкільної освіти самостійні і повноцінні курси «українська література» та «зарубіжна література»!
Ще на початку березня понад тисячу педагогів (переважно шкільні вчителі літератури і викладачі-філологи ВНЗ) підписалися під відкритим листом «Шосте відкрите звернення…» на ім’я президента Володимира Зеленського, прем’єра Дениса Шмигаля і виконувача обов’язків міністра освіти і науки Юрія Полюховича, в якому не лише вимагали, але й пропонували наступне:
1) НЕ ЗАТВЕРДЖУВАТИ пропонований проєкт Державного стандарту базової середньої освіти, зокрема мовно-літературну галузь.
2) ) СТВОРИТИ НОВУ ГРУПУ РОЗРОБНИКІВ мовно-літературної галузі з відомих фахівців у галузі мовознавства, літературознавства, шкільної методики та за участі представників педагогічної громадськості, професійних об’єднань та асоціацій учителів.
3) РОЗРОБИТИ новий проєкт Державного стандарту базової середньої освіти, зокрема мовно-літературної галузі (із широким висвітленням у пресі, на електронних освітніх платформах тощо), який буде спрямований на збереження і розвиток кращих вітчизняних традицій та реформування середньої освіти на засадах європейської демократії й поваги до думки вчителів, науковців, батьків, учнів.
Утім, донині влада не відреагувала на відкритий лист педагогів, ймовірно, через затяту боротьбу з коронавірусом.
Тож у понеділок народний депутат від групи «За майбутнє» Ірина Констанкевич направила вже відповідне депутатське звернення на виконувача обов’язків міністра освіти і науки Полюховича та президента Зеленського.
Про це Ірина Констанкевич, яка до того ж є доктором філологічних наук, повідомила у Facebook.
«Шановне філологічне товариство, сьогодні ми підготували і надіслали депутатське звернення на виконувача обов’язків міністра освіти і науки Юрія Полюховича та Президента України Володимир Зеленський щодо проєкту Держстандарту середньої освіти, за яким література (українська і зарубіжна) не буде у середній школі окремим предметом», – написала професорка Констанкевич.
Обраниця також зауважила, що наразі не буде «давати оцінку діям членам робочої групи, особливо філологам».
Нардеп додала : «Обіцяю, що дочекаємося відповіді і тоді ми з’ясуємо, мотивацію таких дій. Одне можу сказати. Я не знаю жодної людини, яка не читає книги. Незабаром це може стати жорстокою реальністю».
Зауважимо, що громадськість обурює той факт, що у проєкті держстандарту фактично зникла шкільна літературна освіта: під виглядом посилення вивчення мов знищуються предмети «українська література» та «зарубіжна література», які (в разі затвердження держстандарту) увійдуть до єдиного інтегрованого курсу як ілюстрації до мовних явищ.
Педагоги стверджують у відкритому листі, що літературний компонент у проєкті становить не більше 10 %: «Художній літературі відведена суто прикладна роль до вивчення мови, що свідчить про псевдонауковість підходу розробників. Замість формування відкритого простору читання художньої літератури, атмосфери творчого діалогу з класичною й сучасною художньою літературою, розробники відвели їй прагматичну, утилітарну роль, вважаючи, що вчити мову краще на будь-яких інших текстах чи медіатекстах, але тільки не на творах художньої літератури! Це хибний шлях і для освіти, і для України, адже держава, в якій не читають книжки, приречена на занепад».
Представники закладів середньої та вищої освіти, академічної й педагогічної спільноти неодноразово заявляли про недоцільність інтеграції у формі «злиття» в один предмет дисциплін «українська мова», «українська література», «зарубіжна література».
Тим більше, що в Україні не було широкого експерименту щодо інтегрованого вивчення української мови, української літератури та зарубіжної літератури в межах одного предмета, а відповідно не було отримано позитивних результатів такого інтегрованого навчання.
«Тому потрібно передбачити перехідний період і запровадити пілотні проєкти, експерименти з інтеграції зазначених предметів, вивчити ефективність експериментального навчання в Україні, а також забезпечити в новому Державному стандарті базової середньої освіти вільний вибір учителів і шкіл – вибирати інтегровані чи неінтегровані курси», – вважає філологічна спільнота.
На їхню думку, пропонований на громадське обговорення проєкт Державного стандарту базової середньої освіти є кроком назад, у часи тотального ідеологічного насильства над українською нацією та освітою, фактом її денаціоналізації та знедуховлення. Вилучення із системи шкільної освіти самостійних і повноцінних курсів «українська література» та «зарубіжна література» значно збіднить духовний простір учнів та призведе до примітивізації середньої освіти, а відтак – і примітивного виховання особистості.
Важливо пам’ятати, що літературна освіта сприяє вирішенню важливих завдань державної та суспільної ваги: вихованню патріотизму, формуванню гуманістичного світогляду особистості, національної ідентичності, навичок міжкультурної комунікації, розвитку емоційного інтелекту.
На минулому тижні «Україна молода» оприлюднила ексклюзивну статтю професора, лауреата Шевченківської премії, директора Центру літературної творчості Інституту філології КНУ ім. Т.Г. Шевченка Михайла Наєнка «Освітній скандал: чому вилучають зі стандартів українську і зарубіжну літературу».
Дана стаття викликала неабиякий резонанс серед читачів «УМ», що засвідчують десятки тисяч переглядів статті пана Наєнка.
- intense_post_subtitle:
- intense_post_single_template:
- intense_featured_gallery:
- intense_featured_image_type:
- standard
- intense_image_shadow:
- null
- intense_hover_effect_type:
- null
- intense_hover_effect:
- 0
- intense_featured_audio_url:
- intense_featured_video_type:
- intense_featured_color:
