Як путін вливав шалені гроші в армію і чому це не спрацювало в Україні

За 21 рік правління диктатор володимир путін витратив на свою армію понад $1,1 трлн. Росія стала одним із світових лідерів за рівнем воєнізованості держбюджету. Мінфіну рф заборонено скорочувати мілітаристські витрати, заради них Кремль два десятиліття недофінансує освіту, медицину та інші мирні потреби росіян, пише у своєму медіапроєкті російська журналістка Фаріда Рустамова. При цьому ефективність збройних сил росії, як показала війна в Україні, є вкрай низькою. НВ наводить основні тези зі статті Рустамової.

Коли саме путін вирішив розпочати повномасштабну війну з Україною, достеменно не знає ніхто. Але можна точно сказати, що він накачує нафтогазовими доходами російську армію усі 22 роки, що перебуває при владі. Це добре помітно, якщо вивчити пріоритети бюджетної політики Кремля з 2000 року, а також порівняти військові витрати Росії та інших країн, зазначає журналістка.

Від злиднів до «вундервафлів»

У 1990-х роках армія російської федерації була жалюгідним видовищем. Вона налічувала 3 млн осіб, майже 1,5% населення країни (в срср, для порівняння, 1%), однак грошове забезпечення військовослужбовців було вкрай низьким, виплати постійно затримувалися, держава не встигала будувати обіцяне військовим житло.

Було ухвалено рішення про поступове скорочення ЗС рф, а також урізання витрат на закупівлю нових озброєнь. Але навіть з огляду на це грошей катастрофічно не вистачало.

Новий розділ в історії російської армії розпочався з приходом володимира путіна на посаду президента. «Час, коли держава не шкодувала грошей на її утримання та створення нової зброї. А грошей у путіна завдяки зростанню нафтових цін з кожним роком було все більше», — пише Рустамова.

Очільник Кремля після загибелі підводного човна Курськ і кривавого придушення незалежності Ічкерії взяв курс на створення чисельно меншої, але краще технологічно оснащеної армії. На це були потрібні величезні кошти, їх джерелом став федеральний бюджет.

Тріумф нової мілітаристської ідеології — виступ путіна у московському Манежі у 2018 році. Саме тоді він оголосив про нові види озброєнь, які, за його словами, розроблялися в росії з 2002 року, не мають аналогів у світі та невразливі для супротивника. Це гіперзвукова ракета Кинджал, комплекс Сармат із важкою міжконтинентальною ракетою «практично без обмежень по дальності польоту», ракетний комплекс Авангард з гіперзвуковим плануючим крилатим блоком, безпілотні підводні апарати і бойові лазерні комплекси.

Якщо більшість видів «суперзброї» поки що залишаються у вигляді проєктів та презентаційних «мультфільмів», то ракета Кинджал була застосована в ході агресії проти України 2022-го.

Книга рекордів

Стокгольмський інститут дослідження проблем миру (SIPRI) підрахував, що за 21 рік військові витрати Росії зросли більш ніж у сім разів: у 2000 році вони становили $9,23 млрд, а у 2021 році — вже $65,9 млрд. При цьому чисельність військовослужбовців залишилася на незмінному рівні — близько 1,4 млн.

Отже: за путіна військові витрати Росії перевищили $1,1 трлн.

Якщо 2000 року росія посідала 21-е місце у світі за військовими витратами, то за підсумками 2021 року — п’яте. Будь-яка країна Євросоюзу витрачає на армію менше, ніж росія. Наприклад, військові витрати двох найбільших європейських економік — Німеччини та Франції — менші, і зростали вони з 2000 року набагато повільніше, ніж військові витрати росії. Військовий бюджет ФРН 2021 року становив $56 млрд проти $26,5 млрд 2000 року, Франції — $56,6 проти $28,4 млрд відповідно.

В абсолютних цифрах росія поступається за військовими витратами лише США, Китаю, Індії та Великій Британії. Україна в 2021 році витратила на армію $5,9 млрд, тобто вдесятеро менше, ніж Росія.

«Стаття про національну оборону — одна з найбільших у федеральному бюджеті росії, який путін щороку підписує як президент. Дещо спрощуючи, можна сказати, що федеральний бюджет — це гроші, якими Кремль розпоряджається безпосередньо. Приблизно дві третини витрат на оборону засекречено, і громадяни росії не знають, на що саме витрачаються ці величезні кошти. Однак основний отримувач бюджетного фінансування на розробку нових озброєнь відомий — це держкорпорація Ростех, яка об’єднує понад 800 промислових підприємств та конструкторських бюро. Цю держкорпорацію путін створив ще 2007 року, а керує нею беззмінно вже понад 15 років товариш по службі путіна в КДБ Сергій Чемезов», — зазначає Фаріда Рустамова.

Не треба лікуватися, не треба вчитися

За підрахунками медіапроєкту, з 2006 по 2021 роки частка касових видатків на армію серед усіх видатків федерального бюджету варіювалася від 12,3% до 23%, а якщо врахувати статтю Національна безпека та правоохоронна діяльність, то частка силовиків зросте до 22,7%-34 6%.

Більше Кремль витрачає лише на виплату пенсій та соцдопомоги, набагато менше — на освіту та охорону здоров’я. Національна оборона — єдина велика стаття держбюджету рф, яка жодного разу не скорочувалася в номінальному вираженні з 2000 по 2016 роки. Під ніж потрапляли витрати і на школи, і на лікарні, і на інфраструктуру, і навіть на соціальні виплати, а армія поглинала гроші все більшими темпами, особливо після війни з Грузією 2008 року.

У 2017 році номінальні витрати за статтею Національна оборона скоротилися, що, швидше за все, пояснюється скороченням програми держгарантій (це не прямі витрати, а можливі витрати в майбутньому) для оборонних підприємств. Втім, вже в 2022 році витрати на армію повернулися в номінальному вираженні на рівень 2016 року — близько 3,6 трлн рублів.

Якими мають бути витрати на армію та спецслужби у бюджеті, вирішує особисто путін. «Усі основні параметри та спірні рішення завжди приймаються на рівні президента. Це серія оборонних нарад у серпні-вересні кожного року. Міністр фінансів та силовики вилітають до Сочі та „чекрижать“ бюджет», — розповів Faridaily колишній урядовець.

Щорічні витрати на освіту в росії становлять 4% ВВП проти 7% у Швеції, яка лідирує у світі за цим показником. При цьому більшість витрат на освіту в росії покладено на регіони, а не на федеральний центр.

Ще сумніша ситуація в охороні здоров’я. Державні витрати в Росії на ці цілі — 3,5−4,1%, більшість розвинених країн витрачає на охорону здоров’я щонайменше 5% ВВП. У деяких країнах цей показник набагато вищий. Наприклад, держвитрати на охорону здоров’я у Німеччині становили минулого року 11%, у Швеції — 9,8%, у Великій Британії — 9,9%.

Прискорення та перебудова

2014 року путін зазнав великої політичної поразки — його київський ставленик Віктор Янукович утік, українці на Майдані підтримали євроінтеграцію країни. Кремль направив війська до Криму та на Донбас, але іншою показовою реакцією стало радикальне збільшення витрат на армію, зауважує Рустамова.

Саме з 2014-го, згідно з розрахунками SIPRI, росія стала одним зі світових лідерів з військових витрат у відсотках до ВВП серед країн G20. Саме цей показник дозволяє порівнювати рівень «войовничості» урядів: розраховується відношення між витратами на армію та розміром економіки. За даними шведського інституту, у 2020 році витрати на армію в росії досягли 4,26% ВВП, що більше, ніж у США, Китаю, Великої Британії та будь-якої з країн Євросоюзу. У 2021 році завдяки зростанню глобальної економіки після пандемії ці показники трохи знизилися, але росія зберегла в G20 друге місце після Саудівської Аравії, яка, як і інші країни Перської затоки, витрачає на армію у відсотках ВВП дуже багато.

Статистика виконання федерального бюджету Росії дозволяє зробити висновок, що на 2014—2016 роки припав пік витрат на переозброєння армії агресора. Сама державна програма озброєння (ДПО) секретна, але її загальних параметрів влада не приховувала. За словами Рустамової, ДПО стала першою в історії росії такою програмою, реалізація якої не була зірвана.

До 2027 року планується витратити 21,7 трлн рублів. Але апетити військових ще більші: вже почалася підготовка програми на період з 2024 до 2033 року, і військові хочуть отримати на неї 30 трлн рублів.

Як зазначає проректор паризького Інституту політичних досліджень (Sciences Po) Сергій Гурієв, після окупації Криму влада росії стала економити навіть на видатках у пенсійній системі: у 2014 році заморозили добровільні пенсійні накопичення, у 2016 році відмовилися від індексації пенсій, а в 2018 році зважилися й на підвищення пенсійного віку. «путін усвідомлено вибрав шлях збільшення військових витрат на шкоду витратам на розвиток людського капіталу», — наголошує Гурієв.

Це фіаско

«Незважаючи на гігантські бюджетні витрати, російська армія, здається, загрузла в Україні, а випущені українськими військовими безпілотники вже літають над головами росіян. Навряд чи такий сценарій Кремль розглядав як базовий на початку своєї так званої спеціальної військової операції», — робить висновок Рустамова.

Військові невдачі росії пов’язані не лише з недооцінкою патріотизму українців та підготовленості ЗСУ до відбиття агресії, а й із переоцінкою сили армії РФ та її оснащення. Гігантські військові витрати пішли у пісок: навіть навколовладні експерти (наприклад, Василь Кашин із ВШЕ та член громадської ради при міноборони РФ Руслан Пухов) визнають, що російській армії не вистачає безпілотників, засобів технічної розвідки, сучасних засобів спостереження (насамперед, тепловізорів) та бронетанкової техніки останнього покоління. Крім того, Росія вступила у війну з украй низькою часткою сухопутних військ, необхідних для успішних бойових дій в Україні. Кремль останніми роками розвивав повітряно-десантні війська, навички яких мало затребувані в нинішньому конфлікті.

Журналісти The Economist зазначали, що ефективність державних витрат на армію знижується через давню проблему росії — корупцію. Саме цим пояснюються дешеві китайські шини на військових вантажівках, використання звичайних мобільних телефонів і китайських побутових рацій на полі бою, підошва солдатських чобіт, що відвалюється, прострочені пайки тощо.

У росії за витратами держави на армію практично немає жодного контролю, нагадує економіст Гурієв. «Важливо розуміти, що військова промисловість не може бути локомотивом економічного зростання в росії та драйвером технологій, як це було в срср», — наголосив він.