Вбити мріЮ. Чому Тимошенко втретє програла вибори

АВТОР: Роман Кравець

Результат президентських виборів став для Юлії Тимошенко персональною трагедією.

Вже втретє вона була за крок до здійснення своєї дитячої мрії очолити країну, і втретє ця мрія жорстоко оминає її стороною. Цього разу їй не вистачило близько 3 відсотків голосів.

Наступного дня після виборів, у понеділок, Тимошенко скасувала всі свої плани і залишилася працювати з дому.

Звернутися до виборців вона знайшла у собі сили аж у вівторок. У цей день ЮВТ скромно зібрала журналістів у своєму партійному офісі на Турівській.

Із запізненням у півгодини Тимошенко з’явилася у прес-центрі “Батьківщини” у строгому бордовому костюмі, в кольорах вуличної реклами Петра Порошенка “Кандидатів багато – президент один”.

Прес-конференція Тимошенко 2 квітняФОТО: ДМИТРО ЛАРІН, УП

Той самий костюм Юлія Володимирівна надягала на своє пафосне висунення у президенти в Палаці спорту.

Та у вівторок було не до пафосу.

Тимошенко виглядала спустошеною, у неї тряслися руки, тремтів голос.

“Хочу конкретно заявити про те, що вибори Порошенком сфальшовані. У другий тур він прорвався нечесним шляхом, його команді вдалося розпорошити голоси проукраїнських сил брудними технологіями”, – обурювалася лідерка “Батьківщини”, визнаючи, що в другому турі її виборці вже не побачать своєї фаворитки.

“Ми не підемо до суду оскаржувати результати виборів. Для чого? Судової системи не існує, вона “кишенькова”, – з розпачем продовжувала вона.

Тимошенко заспокоювала українців, що не планує акцій протесту і підбадьорювала свою команду, що їх чекає ще одна боротьба.

“Наша боротьба не завершена. Це лише один втрачений шанс. У нас залишається можливість втілити новий курс – це наступні парламентські вибори”, – уже з легким запалом виголошувала ЮВТ.

Загалом Тимошенко виступала не більше 15 хвилин та, уникаючи будь-яких запитань, моментально зникла за плечима своїх депутатів та тілоохоронців.

“Юля завжди хотіла бути першою – колись в бізнесі, 20 років у політиці. Але час проходить, все минає. Треба змиритися, що поступово приходять молоді, ми всі рано чи пізно відійдемо на другий план”, – філософствує в розмові з УП один із найбільших українських олігархів.

Справа не тільки у віці чи зміні тенденцій. Її перемозі завадили атаки і спротив опонентів, а також низка власних помилок.

Розповідаємо про те, чому Тимошенко не вдалося, і про явні помилки її виборчої кампанії.

Ранній початок активної виборчої кампанії

Юлія Тимошенко почала вести свою кампанію ще в червні минулого року. Виявилось, що 10 місяців до виборів – це зарано.

Фактично, початком її передвиборчої боротьби став перший форум “Нового курсу” у Києві.

На ньому Тимошенко, наче Стів Джобс на презентації нового Iphone, розповідала членам “Батьківщини”, молодим політикам, громадським активістам, експертам про бажання змінити Конституцію. Мовляв, одразу після її обрання президентом вона запровадить посаду канцлера.

Впродовж літа ЮВТ продовжувала говорити про “Новий курс“. В кінцевому результаті, це дало свої плоди – пік підтримки лідерки “Батьківщини” припав на жовтень-листопад минулого року.

Тоді за неї готові були голосувати 20-21% українців. Однак вже з грудня її рейтинг поступово почав спадати.

“Ми запропонували Новий курс завчасно, щоб збити антирейтинг Юлії Володимирівни до початку кампанії і підхопити виборців, які не хочуть голосувати за неї, але які готові підтримати її програму”, – пояснює логіку дій штабу один з членів команди ЮВТ.

Різка зміна образу і ставка на молодий електорат

Впродовж всієї парламентської каденції Тимошенко грішила популізмом та огульною критикою у бік влади. Її фрази на кшталт “зубожіння” чи “геноциду українців” або “катастрофа, а не реформи” охоче сприймалися і хейтерами влади, і пенсіонерами.

Найбільшою тривогою Юлії Володимирівни було обмежене електоральне поле. Її найчастіше підтримують мешканці маленьких містечок та сіл, за цю аудиторію з нею конкурує Олег Ляшко. Влітку за неї були готові голосувати максимум 14%, і це була “стеля” її можливостей. Тож Тимошенко конче треба було розширювати свій електорат.

На форумах “Нового курсу” Юлія Володимирівна грала роль такого собі арбітра експертного середовища, де цитувала працю Дарона Аджемоглу та Джеймса Робінсона “Чому нації занепадають”.

Зрештою, зміна образу допомогла лідерці “Батьківщини” розширити своє ядро за рахунок молоді. Щоправда, з січня ці потуги знищив Володимир Зеленський, на якого після заяви про намір йти у президенти моментально переорієнтувалисявиборці віком 18-29 років.

Сама собі стратег

Тимошенко замкнула на собі всі ключові напрямки підготовки до виборів. УП не раз доводилося чути від членів її команди, що на цих виборах вона довіряє передусім сама собі.

“Іван Кириленко керівник штабу, це так… Але хіба ви ставите під сумнів, хто керує штабом?” – ще у вересні розповідав один із соратників ЮВТ, натякаючи на Тимошенко.

Вона координувала роботу штабу, Вона була головним стратегом своєї кампанії, Вона була натхненником “Нового курсу”.

Тимошенко: Ми не підемо до суду оскаржувати результати виборів. Для чого? Судової системи не існує, вона “кишенькова”

“Нам треба було воювати із Зеленським… Але як з ним воювати, щоб собі не нашкодити, ніхто не знав”

Ще влітку Тимошенко прагнула задавати порядок денний, а в кінцевому результаті її плани звелися до особистої війни з ПорошенкомВСІ ФОТО: ДМИТРО ЛАРІН, УП

Негнучкість у виборі суперника

Понад півроку Тимошенко цілеспрямовано воювала з Петром Порошенком, якого називала своїм головним суперником на цих виборах.

Вона намагалася зробити з нього легку мішень для другого туру, тому не цуралася у публічних виступах називати його на ім’я. Ба більше, Тимошенко цілеспрямовано критикувала чинного президента, коли її рейтинг був ледь не вдвічі вищим, ніж у Порошенка, і цим самим підтягувала його до себе.

Після Нового року політична карта стрімко змінилася і основним конкурентом Юлії Володимирівни став не Петро Олексійович, а недосвідчений Зеленський, до якого перетік її протестний електорат.

Замість того, щоб швидко переключитися на змагання з лідером соціологічних досліджень, Тимошенко майже до кінця кампанії вдавала, що ніякого Зеленського не існує, і продовжувала опонувати Порошенку.

Ще в 20-х числах березня команда ЮВТ переконувала журналістів УП, що керівника студії “Квартал 95” не буде в другому турі – мовляв, “його рейтинги варто ділити навпіл, адже молоді виборці не дійдуть на дільниці”.

“Нам треба було воювати із Зеленським… Але як з ним воювати, щоб собі не нашкодити, ніхто не знав”, – після програшу на виборах визнають у штабі Юлії Володимирівни.

Тимошенко “продавала” не себе, а абстрактний “Новий курс”

“Новий курс” – це надто складна передвиборча програма лідерки “Батьківщини”. Вона складається з п’яти частин: суспільний договір, новий економічний курс, екосистема життя, нова статегія миру і нова молодіжна політика. 

Ці три напрямки важко згрупувати у прості гасла чи меседжі, їхній сенс непросто збити навіть в одне речення.

Пересічним виборцям Тимошенко, які звикли “голосувати серцем” і не читають жодні програми, досить нелегко зрозуміти, що взагалі означає цей “Новий курс”.

“Поясніть, як, маючи таку яскраву біографію – переслідування владою, ув’язнення, наочні прояви залізного характеру, – можна рекламувати людям якусь бульбашку. Юлі треба було “продавати” людям себе, а не якісь незрозумілі курси, які неможливо втілити”, – скаржиться один із ключових політичних гравців, якого прийнято також називати олігархом.

Помилка у позиціонуванні

Всю виборчу кампанію Тимошенко демонстративно вдавала, що вже є наступним президентом, наче це доконаний факт.

“Потерпіть ще трошки”, – виголошувала вона виборцям, маючи на увазі, що незабаром замінить Порошенка у президентському кріслі.

Така поведінка, начебто “ти вже є тим, за що борешся” – стандартна рекомендація політтехнологів.

Проте надто самовпевнене позиціонування, коли в рейтингах ЮВТ була не першою, а часом і не другою – грало проти неї. У випадку Тимошенко, з її значним антирейтингом і недовірою, ще одне перебільшення сприймалося як ще одна маніпуляція, а просто кажучи – брехня.

Відхід від кольорів, з якими асоціюють кандидата

Традиційно Тимошенко та партія “Батьківщина” асоціюються з червоно-білими кольорами, або червоним серцем на білому фоні.

У вересні Тимошенко почала відбирати собі жовто-блакитні кольори та патріотичні меседжі у Порошенка, щоб асоціюватися з президентським кріслом і вивести свого конкурента з його території.

Так восени з’явилися білборди лідерки “Батьківщини” з написом: “Майбутнє України в ЄС, безпека України в НАТО”.

У розпал виборчої кампанії барви державного прапору ЮВТ залишила за собою.

Хитрість Тимошенко обернулася вистрілом собі у ногу – білборди з нерозпізнаним написом “Змінюй” без імен і партійної атрибутики ніяк не асоціювалися з лідеркою “Батьківщини”, хоча насправді мали стати креативною відповіддю на “Думай” від команди Порошенка.

***

Чи не найбільшою помилкою Тимошенко на цьогорічних виборах стала хаотичність.

Свою кампанію вона почала з інтелектуальних форумів, а закінчила мітингами з бабусями по регіонах під співи Олександра Пономарьова і Павла Зіброва.

Ще влітку Тимошенко прагнула задавати порядок денний, а в кінцевому результаті її плани звелися до особистої війни з Порошенком.

Звісно, вона може перекладати вину на чинного президента, що вкрав її перемогу.

Але якщо Тимошенко справді хоче знати, хто винен у її програші вже у першому турі – їй варто лише подивитися у дзеркало.

Роман Кравець

УКРАЇНСЬКА ПРАВДА