Україна і світова безпека: війна в центрі Європи вже не хвилює Захід?

Що говорили про Україну світові лідери на конференції в Мюнхені, і як це вплине на ситуацію на Донбасі – в матеріалі сайту “24”.

Спочатку реформи

Більшість спостерігачів вважають цьогорічну Мюнхенську безпекову конференцію якщо не провальною для України, то, принаймні, практично безрезультатною. Так, як зауважує політичний експерт Василь Мокан, добре, що Україна на вищому рівні бере участь у конференції і Петро Порошенко озвучив свою позицію світовій громадськості. Зокрема, президент України наголосив, що Росія напала не лише на Україну, а на цивілізований світ. Однак напівпорожній зал під час виступу Порошенка свідчить, що українське питання для світових еліт не таке вже актуальне.

Стало зрозуміло, що про проблеми української територіальної цілісності і безпеки всі знають і усвідомлюють. Але це не та проблема, якою переймаються поруч з іншими гарячими точками – Іраном, Сирією і КНДР. Українське питання розглядається в контексті інших тем, загальної глобальної російської агресії, але конкретних рецептів чи механізмів запропоновано не було, – зазначив Василь Мокан.

В Мюнхені виступ Порошенка проігнорували через відсутність обіцяних реформ?

За словами військового експерта Дмитра Снєгирьова, західні політики тим, що не прийшли виступ Порошенка, дали зрозуміти: як це так, США і ЄС продовжують і посилюють санкції, а між Україною і країною-окупантом Росією збільшується товарообіг.

Європа демонструє, що за чотири роки нічого нового не почула від України. Нам дали зрозуміти, що ми можемо втратити підтримку Заходу через відсутність прогресу в реформах і боротьбою з корупцією, де стан взагалі жахливий. Де реальні кроки щодо реформування ЗСУ, фінансового сектору? Європа втомилася. Максимум, на що ми можемо розраховувати – імплементацію домовленостей про місію ООН за російським сценарієм, – вважає експерт.

Мокан також підкреслює: розмови, поради і коментарі зводилися до одного: Україні потрібно продовжувати внутрішні перетворення.

“Ми повинні проводити реформи, піднімати економіку і так ставати сильнішими. Тільки тоді ми зможемо краще забезпечити свою територіальну цілісність. Зрозуміло, що НАТО не стане йти на пряме втручання і протистояння з РФ. Може бути допомога тільки дипломатичного і фінансового характеру на певних умовах”, – говорить Мокан.

Питання миротворців у глухому куті

Топ-темою для України у Мюнхені мало стати питання введення миротворчої місії ООН на окуповані території Донбасу. Напередодні була анонсована доповідь екс-генсека НАТО Расмуссена на цю тему. В доповіді Расмуссен озвучив позицію міжнародних експертів: ООН планує введення 20 тисяч миротворців плюс 4 тисячі поліцейських. Причому миротворці повинні бути розміщені по всій території, а також мати доступ до україно-російського кордону. Однак до місії повинні входити не країни НАТО, а, приміром, позаблокових країн – Австрії, Швеції, Фінляндії, або Білорусі – як дружньої Росії..

Місія ООН на Донбасі знову під питанням

Далі доповіді питання з місця не зрушило. На двосторонній зустрічі міністра закордонних справ України Павла Клімкіна з главою МЗС Росії Лавровим точок дотику так і не було знайдено. Як наголошує Снєгирьов, по миротворцям за Кремлем останнє слово, оскільки це питання голосується в Радбезі ООН, де Росія має право вето.

Росія в питанні місії ООН тисне на виконання Україною політичної частини мінських угод. Це камінь спотикання. Хоча США вже погодилися на поетапне введення миротворців, але навіть у Вашингтоні говорять, що миротворці за російським сценарієм зацементують “кордон” між Україною і псевдореспубліками,
– наголошує Дмитро Снєгирьов.

Василь Мокан теж не бачить райдужних перспектив по миротворцям.

“Ідея миротворців після коментарів Лаврова, що Росія не сприймає місію з мандатом по всій окупованій території – примарна. Ясно, що оголошений Расмуссеном план, якого дотримуються Україна і США, починає розв’язання проблеми Донбасу не в інтересах Росії. Москва його блокуватиме і буде торгуватися за власний проект резолюції – поступове введення миротворців з паралельним виконанням Україною політичної частини мінських угод”, – наголосив Мокан.

Європа танцює під дудку Росії

Позитивом можна назвати те, що США і Європа поки одностайні в питанні антиросійських санкцій. Та не через війну в Україні, а через кібератаки Росії і використання фейкових новин для дестабілізації Заходу. До речі, США хочуть судити росіян за розповсюдження фейків у соцмережах. А в Франції розробляють закон, згідно з яким держава може закривати ЗМІ, які “перебувають під впливом” інших країн та спіймані на розповсюдженні фейкових новин.

Втім, завжди знаходиться “але”. На Мюнхенській конференції фактично росіянами була зірвана зустріч у Нормандському форматі глав зовнішньополітичних відомств: України, Німеччини, Франції і Росії. Лавров заявив, що Росія не буде зустрічатися, а далі відмовилися Німеччина і Франція. Париж замість міністра прислав комісара, що, зазначає Снєгирьов, говорить про певну неповагу. А міністр закордонних справ ФРН Зігмар Габріель ніби був змушений через партійні справи поїхати з конференції. На думку Снєгирьова, Москва руками Франції і Німеччини зірвала зустріч “нормандської четвірки”.

Крім того, Габріель знову заявив про потребу пом’якшити антиросійські санкції і продовження співпраці з РФ.

Міністр закордонних справ Німеччини Габріель заявив, що, незважаючи на американську позицію, Берлін робитиме певні кроки для покращення стосунків із Росією. Це прямий виклик США. Німеччина заявила про власні економічні інтереси: Україна її не цікавить. І це позиція Європи, – зазначає Снєгирьов.

Німеччина будь-що хоче повернутися до співпраці з Росією

Хоча, на думку Василя Мокана, зустріч “нормандської четвірки” нічого б не змінила. За його словами, сумнівно, що були б конкретні напрацювання і домовленості, ця зустріч просто розморозила би цей формат. Хоча рано чи пізно вона відбудеться.

Як вважає Мокан, щодо миротворців наступний етап переговорів, який може дати новий поштовх – запланована на березень зустріч спецпредставника США по Україні Волкера і помічника Путіна Владислава Суркова. Тоді можна буде говорити про перспективи місії в часовому розрізі.

За словами Василя Мокана, до виборів президента Росії і проведення Чемпіонату світу з футболу в РФ Путін продовжуватиме грати роль миротворця. Хоча для цього йому достатньо обміну військовополоненими, тому варто найближчим часом очікувати продовження процесу.

До Чемпіонату світу з футболу агресивних дій Росії на Донбасі не буде. Інакше може бути бойкот чемпіонату. Тому роль миротворця Путін ще гратиме. В другій половині 2018 року події можуть розвиватися по-різному. Ескалація на Донбасі цілком можлива, якщо не домовляться по миротворцях. Але США націлені, щоб знайти формулу, яка дозволить проголосувати за місію в Радбезі ООН,
– говорить Мокан.

Снєгирьов звертає увагу на те, що вже після конференції представник ради федерації Росії Пушков заявив, що введення миротворців Україна повинна узгодити з “Д/ЛНР”. Як вважає експерт, у Москві подивилися на реакцію Європи, яка не готова до активних дій по Україні, внесли суперечності по лінії США-ЄС і знову перевели стрілки – зовнішню російську агресію у ніби внутрішній конфлікт.

Введення місії залежить і від України, а ми досі чітко не визначили, що це: війна, зовнішня агресія? Порошенко, їдучи в Мюнхен, повинен був підписати закон про реінтеграцію, щоб показати: Росія – країна-агресор. А як тоді можна ухвалювати рішення про миротворців? Ми втрачаємо залишки суб’єктності. Чекаємо, що скаже вашингтонський обком або в Кремлі. Україні в Мюнхені забили гол, тому якихось змін на Донбасі не буде, – наголосив Дмитро Снєгирьов.